розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 2 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов'язків,

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у якому, посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов'язків, що призвело до виникнення недостачі товарно-матеріальних цінностей, переданих відповідачці для реалізації, просив стягнути з неї 107863 грн. на відшкодування майнової шкоди та 40 тисяч грн. на відшкодування моральної шкоди.

рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 02.08.2012 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволення позову.

ОСОБА_3 та його представники заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 з 08.10.2010 року по 27.03.2012 року працювала у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на посаді менеджера (управитель) із збуту (а.с.8). Відповідно до умов трудового договору від 08.10.2010 року (а.с.8, п. 2) працівник зобов'язаний виконувати роботу менеджера (управителя) із збуту, дотримуватися правил торгівлі, техніки безпеки, виробничої санітарії, нести матеріальну відповідальність за ввірені для реалізації матеріальні цінності, берегти комерційну таємницю.

16 лютого 2012 року на робочому місці відповідача, а саме, у ювелірному відділі КООП "Універмаг" (смт. Ружин) було виявлено недостачу ювелірних виробів із золота на суму 107863 грн. По даному факту Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області порушено кримінальну справу по які проводиться досудове слідство (а.с.175).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що допущена ОСОБА_2 недбалість у роботі призвела до виникнення недостачі товарно-матеріальних цінностей та, з урахуванням того що відповідач отримала це майно під звіт за разовою довіреністю, вона має нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини (п. 2 ст. 134 КЗпП України).

Разом з цим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у представлених позивачем накладних (за якими відповідач отримувала цінності під звіт) із переліку недостачі ювелірних виробів зазначені лише дві одиниці товару, а саме, каблучка артикулу 1178, вагою 1.93 грм., розміру 19.5 та обручка артикулу О-3, вагою 2.62 грм., розміру 16.5 (а.с.80, 62). Відносно інших ювелірних виробів (недостачу яких було виявлено 16.02.2012 року) позивачем не представлено суду доказів про отримання таких цінностей відповідачкою під звіт за разовою довіреністю. Відсутні відомості про це і у журналі обліку та продажу товарів, представленому ОСОБА_3 апеляційному суду.

Враховуючи закупівельну вартість ювелірних виробів із золота 585 проби станом на 16.02.2012 року - 380 грн. за грам золота (а.с.177, 178) та положення ст. 1 Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей", розмір збитку, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 позивачу, становить 3358 гривень ((380 грн. х 1.93 грм. + 380 грн. х 2.62 грм.) х 2)).

Із урахуванням представлених ОСОБА_3 суду доказів щодо завданої моральної шкоди, розмір останньої підлягає зменшенню з 2500 грн. до 1000 грн.

Відсутність між працівником (апелянтом) та позивачем (роботодавцем) договору про повну матеріальну відповідальність не звільняє ОСОБА_2 від зобов'язання відшкодувати завдану шкоду в силу п. 2 ст. 134 КЗпП України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Безпідставними визнаються і доводи апелянта щодо відсутності її вини у недостачі товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з неналежними умовами праці, оскільки робоче місце відповідача обладнане спеціальними вітринами, що замикаються на замок, металевими сейфами та тривожною кнопкою, що виведені на централізовану охорону (а.с.176).

Інші доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача (працівника) у завданні шкоди позивачу (фізичній особі підприємцю) спростовуються вище викладеними доказами, а відтак, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у позові.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення сум стягнення: майнової шкоди зі 107863 грн. до 3358 грн.; моральної шкоди з 2500 грн. до 1000 грн.; судових витрат з 1185 грн. 93 коп. до 321 грн. 90 коп.

У решті рішення має залишатися без зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 2 серпня 2012 року змінити, зменшивши суму стягнення майнової шкоди зі 107863 грн. до 3358 (трьох тисяч триста п'ятдесяти восьми) грн., суму стягнення моральної шкоди з 2500 грн. до 1000 (однієї тисячі) грн., суму судових витрат з 1185 грн. 93 коп. до 321 грн. 90 коп.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.