розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2/2218/3657/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Добряк", приватного підприємства "Торговий дім 17" на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Добряк", приватного підприємства "Торговий дім 17" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

ВАТ "ВТБ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк"), звертаючись до суду з позовом, вказувало, що 23 квітня 2008 року між ним і ОСОБА_3 укладено кредитний договір відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 320000 доларів США. Згідно п. 1.4. кредитного договору на період з 8 жовтня 2009 року по 7 жовтня 2010 року проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою - 12 % річних, а з 8 жовтня 2010 року - 14 % річних. Кінцевим строком повернення кредиту визначено 22 квітня 2013 року. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, цього ж дня між банком та іншими відповідачами були укладені договора поруки і додаткові до них договора. Так, 23 квітня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 25.30-10/08-ДП-1 та додаткові договора до договору поруки : № 25.30-10/08-ДУ-1 від 31 грудня 2008 року, № 25.30-10/08-ДУ-2 від 29 січня 2009 року, № 25.30-10/08-ДУ-3 від 21 травня 2009 року, Договір про внесення змін № 1 від 8 жовтня 2009 року. 23 квітня 2008 року укладено договір поруки між ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_5 № 25.30-10/08-ДП-2 та додаткові договора до договору поруки : № 25.30-10/08-ДУ-1 від 31 грудня 2008 року, № 25.30-10/08-ДУ-2 від 29 січня 2009 року, № 25.30-10/08-ДУ-3 від 21 травня 2009 року, Договір про внесення змін № 1 від 8 жовтня 2009 року, Договір про внесення змін № 1 від 8 жовтня 2009 року. Також, 23 квітня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" і ТзОВ "Добряк" 23 квітня 2008 року укладено договір поруки № 25.30-10/08-ДП-3 та додаткові договора до договору вказаного поруки : № 25.30-10/08-ДУ-1 від 31 грудня 2008 року, № 25.30-10/08-ДУ-2 від 29 січня 2009 року, № 25.30-10/08-ДУ-3 від 21 травня 2009 року, Договір про внесення змін № 1 від 8 жовтня 2009 року. 23 квітня 2008 року укладено договір поруки між ВАТ "ВТБ Банк" та ПП "Торговий дім" укладено договір поруки № 25.30-10/08-ДП-4 та додаткові договора до договору вказаного поруки : № 25.30-10/08-ДУ-1 від 31 грудня 2008 року, № 25.30-10/08-ДУ-2 від 29 січня 2009 року, № 25.30-10/08-ДУ-3 від 21 травня 2009 року, Договір

Головуючий у першій інстанції -Навроцький В.А. провадження № 22ц/2290/2051/12

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № 19, 27 про внесення змін № 1 від 8 жовтня 2009 року. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, ОСОБА_7 належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 388710,33 доларів США. Тому позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "Добряк", ПП "Торговий дім 17" заборгованість за кредитним договором № 25.30-10/08-СК від 23 квітня 2008 року на його користь, яка сформована станом на 1 січня 2012 року в розмірі 388710,33 доларів США, з них : 169877,31 доларів США -сума простроченої заборгованості по погашенню кредиту за лютий 2010 року по грудень 2011 року; 73433,87 доларів США - сума заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом за лютий 2010 року -грудень 2011 року; 9935,77 доларів США -заборгованість по пені, нарахована за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати у березні-грудні 2011 року; 24764 доларів США -заборгованість по пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту у лютому 2010 року -грудні 2011 року; 110789,38 доларів США -строкова заборгованість по кредиту та стягнути судовий збір в сумі 3219 грн.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2012 року вказаний позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "Добряк", ПП "Торговий дім 17" на користь ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Хмельницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № 25.30-10/08-СК від 23 квітня 2008 року 388710,33 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 13 лютого 2012 року 3105756 грн. 67 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "Добряк", ПП "Торговий дім 17" на користь ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Хмельницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" 3219 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "Добряк", ПП "Торговий дім 17" вважають вказане рішення суду незаконним, просять його скасувати, постановити ухвалу, якою залиши без розгляду позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують, що суд неправомірно задоволив позов, оскільки позовні вимоги ПАТ "ВТБ Банк" є безпідставними. Так, банк не мав права вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки згідно договору кредиту, укладеним договорам поруки і додатковим до них договорам, таку вимогу банк може пред'явити лише після розірвання кредитного договору. Однак, перед зверненням до суду, банк з такою пропозицією до позичальника не звертався, під час розгляду справи в суді таку вимогу не заявив. Під час розгляду справи, суд першої інстанції однобічно дослідив надані письмові докази, не витребувавши додаткових доказів. Зокрема, судом неналежним чином досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості. Суд не взяв до уваги допущені ПАТ "ВТБ Банк" порушення "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", що затверджені Постановою правління Національного банку України 10 травня 2007 року № 168 (z0541-07) . Також, вказують, що банк не мав права вимоги в судовому порядку про дострокове повернення кредиту в сумі 388710,33 доларів США, оскільки не направляв ні позичальнику, ні поручителям відповідну вимогу. Крім того, позивач, всупереч закону та укладеним договорам, не повідомляв у встановленому порядку поручителів про невиконання позичальником умов кредитного договору. Однак, суд на вказані порушення не звернув увагу.

У відповідності до ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Так, судом встановлено, що 23 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 25.30-10/08-СК, за яким банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 320 000 доларів США строком на 5 років. За цим договором ОСОБА_7 взяв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі до 22 квітня 2013 року згідно графіка погашення кредиту, також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14 % відсотків річних. (п. п. 1.1., 3.1, 5.1). Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання в разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором. (п.5.5). У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку за кожен день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки.

8 жовтня 2009 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_3 було підписано договір про внесення змін № 1 до кредитного договору від 23 квітня 2008 року № 25.30-10/08-СК. Згідно цих змін проценти за користування кредитом в період з 8 жовтня 2009 року по 7 жовтня 2010 року нараховуються за ставкою 12 % річних. З 8 жовтня 2010 року і до кінця дії договору проценти за користування кредитом нараховуються в розмірі 14% річних. У разі порушення умов цього договору в період з 8 жовтня 2009 року по 7 жовтня 2010 року, зокрема, несплати/неналежної сплати платежів процентна ставка встановлюється на рівні, зазначеному в п. 1.1 договору. При цьому для застосування нової процентної ставки не вимагається підписання сторонами будь-яких додаткових документів(п.1.3). Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки (п.7.6).

23 квітня 2008 року з метою забезпечення повернення кредитних коштів по кредитному договору між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ «Добряк», ПП «Торговий Дім 17» з кожним окремо було укладено договори поруки відповідно № 25.30-10/08-ДП-1, 25.30-10/08-ДП-2, 25.30-10/08-ДП-3, 25.30-10/08-ДП-4, згідно до умов яких поручителі кожний окремо на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед банком за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і позичальник.

31 грудня 2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ «Добряк», ПП «Торговий Дім 17»було укладено додаткові договори до договорів поруки відповідно №, № 25.30-10/08-ДУ-1, 25.30-10/08-ДУ-2, 25.30-10/08-ДУ-3, 25.30-10/08-ДУ-4 відповідно умов яких поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 25.30-10/08-СК від 23 квітня 2008 року та будь-якими додатковими угодами до нього.

Такі ж додаткові договора до договорів поруки були укладені між поручителями і банком 29 січня 2009 року, а в послідуючому 21 травня 2009 року, за якими поручителі погоджуються зі змінами до кредитного договору № 25.30-10/08-СК від 23 квітня 2008 року.

З січня 2009 року ОСОБА_7 не повертає кредит, а з серпня 2010 року не сплачує відсотки за користування ним, таким чином не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 1 січня 2012 року виникла прострочена заборгованість по кредиту 169877,31 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 73433,87 доларів США, пеня боржника за прострочення тіла кредиту 24674 долара США, пеня боржника за несвоєчасну сплату процентів 9935,77 доларів США., строкова заборгованість по кредиту 110789,38 доларів США, а всього на загальну суму 388710,33 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 3105756,67 грн.

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором, додатковими договорами до кредитного договору, договорами поруки, додатковими договорами до договорів поруки, розрахунком суми заборгованості.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього ж Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що односторонні відмова від виконання зобов'язань не допускається зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 611 даного Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 549 цього ж Кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруки, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, боржник ОСОБА_3 не виконав взятих зобов'язань по кредиту, а тому згідно вимог закону та умов зазначених договорів боржник і кожний поручитель солідарно повинні нести відповідальність за зобов'язаннями перед ПАТ «ВТБ Банк».

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, що банк перед укладенням договору не надав позичальнику як споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту слід відхилити.

З п. 2.6 кредитного договору № 25.30-10/08-СК від 23 квітня 2008 року, який підписаний позичальником, вбачається, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він письмово ознайомлений з умовами кредитного договору та підтверджує свою згоду із зазначеними діючими умовами. Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду було оглянуто довідку про умови кредитування фізичних осіб та орієнтовну сукупну вартість кредиту, з якої вбачається, що боржник ОСОБА_3 розписався в тому, що він ознайомлений з умовами кредитування та вартістю сукупних послуг банку.

Також є безпідставними посилання апелянта, що банк не мав права вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки згідно договору кредиту, укладеним договорам поруки і додатковим до них договорам, таку вимогу банк може пред'явити лише після розірвання кредитного договору. П. 5.5 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання в разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором. Крім того, договором про внесення змін № 1 до кредитного договору від 23 квітня 2008 року № 25.30-10/08-СК передбачено право банку вимагати дострокового погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки в разі порушення позичальником в період з 8 жовтня 2009 року по 7 жовтня 2010 року умов цього договору.

А як вбачається з розрахунку заборгованості, в цей період з 8 жовтня 2009 року по 7 жовтня 2010 року позичальник порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за його користування.

Необґрунтованими є посилання апелянта на невірність розрахунків заборгованості, оскільки ніяких доказів щодо необґрунтованості та неправильності такого розрахунку в судовому засіданні здобуто не було.

При цьому не може бути прийнято до уваги як доках неправильності розрахунків банку розрахунок заборгованості по відсоткам за користування кредитом, зроблений на прохання представника відповідача, головним бухгалтером ПП «СП-Арта» ОСОБА_8, за яким розмір даної заборгованості менший на 2106 доларів США, ніж за розрахунком банку.

Як вбачається з даного розрахунку, при його проведенні головним бухгалтером ПП «СП-Арта»ОСОБА_8 не було взято до уваги умови договору, що якщо кредит надається в іноземній валюті, то при розрахунку відсотків кількість днів у році приймається саме 360 днів, а не 365 як це зазначив спеціаліст, тобто, ОСОБА_8, яка проводила розрахунок не врахувала всі положення умов кредитного договору.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги, а тому рішення суду в частині задоволення позову та стягнення заборгованості є законним та обґрунтованим.

В той же час задовольняючи позов та стягуючи заборгованість по кредитному договору солідарно з боржника та всіх поручителів суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 554 Цивільного кодексу України, за якою лише особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, а в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За таких обставин, оскільки кожний поручитель укладав з банком окремий договір поруки вони несуть кожний окремо відповідальність перед банком і солідарно лише з боржником, а тому колегія суддів вважає, що рішення суду в частині порядку стягнення розміру заборгованості та судових витрат в межах позовних вимог слід змінити та стягнути заборгованість по кредитному договору в розмірі 388710,33 доларів США., що складається з заборгованості по кредиту 280 666,69 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом 73 433,87 доларів США, пені за порушення строку сплати кредиту в сумі 24 674 долари США, пені за порушення сплати відсотків в сумі 9 935,77 доларів США на користь позивача :

- солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5;

- солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Добряк»;

- солідарно з ОСОБА_3 та приватного підприємства «Торговий дім 17», а судові

витрати стягнути з відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Добряк", приватного підприємства "Торговий дім 17" задовольнити частково.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2012 року змінити.

Абзац другий та третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції :

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»заборгованість по кредитному договору № 25.30-10/08-СК від 23 квітня 2008 року в сумі 388710,33 доларів США, що складається з заборгованості по кредиту 280 666,69 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом 73 433,87 доларів США, пені за порушення строку сплати кредиту в сумі 24 674 долари США, пені за порушення сплати відсотків в сумі 9935,77 доларів США: