колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В. Суддів Летягіної О.В., Білоусової В.В. При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Табачненської сільської ради Джанкойського району АР Крим до ОСОБА_6 третя особа: Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Крим» Публічного Акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», - про відшкодування збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 лютого 2012 року,

у квітні 2011 року Джанкойський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Табачненської сільської ради Джанкойського району АР Крим звернувся з позовом до ОСОБА_6 третя особа: Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Крим» Публічного Акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», - про стягнення збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що 07 квітня 2011 року старшим держінспектором по контролю за використанням і охороною земель Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим ОСОБА_7 в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства сектором державної інспекції з контролю за використанням та охороною землі було виявлено порушення вимог земельного законодавства. Було встановлено, що в с. Табачне Джанкойського району АР Крим самовільно зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 20,5 га із земель державної власності, яку використовує філія Агроцех №65 Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного Акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в особі начальника ОСОБА_6 під вирощування сільгоспкультур. Постановою старшого державного інспектора по контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_7 від 07 квітня 2011 року №001462 ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 53-1 КУпАП. У зв'язку з нанесенням незаконними діями відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки. За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача на користь Табачненської сільської ради Джанкойського району АР Крим у рахунок відшкодування завданої шкоди 27506,49 грн. Під час розгляду справи, позивач збільшив розмір позовних вимог, просив також зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 лютого 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Табачненської сільської ради Джанкойського району АР Крим шкоду за самовільно зайняту земельну ділянку в розмірі 27506,49 грн., а також судовий збір у розмірі 275 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 27901 грн. 49 коп.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду у частині позовних вимог про відшкодування збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки спірну земельну ділянку використовувала філія Агроцех-65 ДП «Ілліч-Агро Крим» Публічного Акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», де він працював начальником.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора, суд виходив із того, що саме ОСОБА_6 порушив земельне законодавство, самовільно зайнявши земельну ділянку орієнтовною площею 20,5 га із земель державної власності, завдавши їй шкоди.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

Із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06 квітня 2011р. (а.с.10), акту обстеження земельної ділянки від 06 квітня 2011р. (а.с.8), припису держінспекції з конторолю за використанням та охороною земель від 07.04.2011р. (а.с.7), убачається, що земельну ділянку орієнтовною площе 20,5 га із земель державної власності використовує філія Агроцех №65 Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного Акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» під вирощування сільгоспкультур на підставі розпорядження ОСОБА_6

З протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУоАП, від 07 квітня 2011р. (а.с.3) вбачається, що саме діями ОСОБА_6, пов'язаними з самовільним зайняттям земельної ділянки, заподіяно шкоду, розраховану держінспектором з конторолю за використанням землі.

Постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, винесеною державним інспектором Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП за порушення правил використання земельної ділянки та притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, яка є чинною, не потребують доказування з питань, чи мали місце протиправні дії та з чиєї вини.

Не є переконливими й доводи апелянта про те, що розрахунок шкоди зроблено особою, що не уповноважена законом на виконання таких дій, оскільки відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 (v0006600-11) «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007р. № 963 (963-2007-п) .

З матеріалів справи вбачається, що саме державним інспектором відділу Держземінспекції з контролю за використанням та охороною земель Рескомзему АР Крим в межах наданих йому повноважень та на підставі вищезгаданої Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007р. № 963 (963-2007-п) розраховано розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки.

Змістом акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06 квітня 2011р. (а.с.10), акту обстеження земельної ділянки від 06 квітня 2011р. (а.с.8), припису держінспекції з контролю за використанням та охороною земель від 07.04.2011р. (а.с.7), встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площе 20,5 га знаходиться на території Табачненської сільської ради Джанкойського р-ну, в межах с. Табачне, тому доводи апелянта про відсутність відомостей про належність земельної ділянки до земель державної власності є голослівними.

Враховуючи, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1 п.4, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.