Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/886/12 
Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.
Спори, що виникають із договорів позики, 
кредиту, банківського вкладу
Доповідач Мурашко С. І.
РІШЕННЯ
Іменем України
27.03.2012 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs26092997) ) ( Додатково див. рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда (rs18928292) )
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мурашка С.І.
суддів Сукач Т.О., Фомічова С.Є.
при секретарі Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_3 до Кіровоградського регіонального відділення «Кіровоградське РУ»АТ «Родовід Банк»про повернення депозитного вкладу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 08 вересня 2011 року і
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кіровоградського регіонального відділення «Кіровоградське РУ»АТ «Родовід Банк»та з урахуванням змін і доповнень до позовної заяви, просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду і упущену вигоду в сумі 228320 грн., моральну шкоду в сумі 230000 грн. та 7680 грн. компенсації за відрив від звичайних занять, за договором №ДРГ.539.ДВ+12-2162/01-2010 про строковий банківський вклад «Довіра+»від 11.01.2010 року.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 08 вересня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Суд стягнув з Кіровоградського регіонального відділення «Кіровоградське РУ»АТ «Родовід Банк»на користь ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №ДРГ.539.ДВ+12-2162/01-2010 про строковий банківський вклад «Довіра+»від 11.01.2010 року в сумі 16000 грн., а також на користь держави 160 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її. Представник відповідача Нижник В.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги посилаючись на те, що належним відповідачем має бути ВАТ "Державний ощадний банк України", якому передані активи та пасиви, в тому числі і зобовязання перед позивачем.
Відповідно до ч.1 ст..300 ЦПК України (1618-15) , особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Після подачі апеляційної скарги ОСОБА_3 надавав до неї доповнення, але поза межами строку на апеляційне оскарження, тому апеляційна скарга розглядається в межах апеляційної скарги поданої 23.09.2011 року.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
Відповідно до ст..47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті ( у тому числі залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб) належать до банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. В силу наведеного слід дійти висновку, що залучення коштів у вклади (депозити) здійснює саме банк, який отримав відповідну ліцензію, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо це передбачено відповідними повноваженнями структурної одиниці (положення, статут, довіреність), остання має право укладати кредитні договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця. І саме банк (а не його структурна одиниця) має бути стороною у справі.
Матеріалами справи підтверджується, що 11 січня 2010 року, між публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»в особі заступника начальника відділення з операційної роботи відділення «Кіровоградське РУ»ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності №1567 від 02.07.2009 року та ОСОБА_3 укладено договір №ДРГ.539.ДВ+12-2162/01-2010 про строковий банківський вклад «Довіра+», відповідно до якого ОСОБА_3 передав, а банк прийняв на депозитний рахунок грошову суму в розмірі 16000 грн. строком на 12 місяців та 2 дні зі сплатою йому відсотків по вкладу в розмірі 24 % річних.
У звязку із закінченням строку дії договору кошти із депозитного рахунку позивача в розмірі 16000 грн. перераховані на рахунок банківського вкладу на вимогу №26208000539.980.001403, про що повідомлено позивача листом від 03.02.2011 року №134-11.1-б.б/62.
Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградського регіонального відділення «Кіровоградське РУ»АТ «Родовід Банк»і суд частково задовольнив позов стягнувши кошти з регіонального відділення банку.
При цьому, задовольняючи частково позов суд першої інстанції не взяв до уваги, що стороною в договорі є ПАТ «Родовід Банк», а не його регіональне відділення і відповідно належним відповідачем по справі має бути банк, а не його регіональне відділення.
Крім того, відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 30 березня 2011 р. N 323 (323-2011-п) "Про взаємодію Кабінету Міністрів України і Національного банку України, щодо відчуження публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" зобовязань перед фізичними особами за вкладами та активів відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" (далі Постанова) публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" припиняє з 31 березня 2011 року виплати за зобовязаннями перед фізичними особами за вкладами і поточними рахунками (далі - вклади), складає реєстр вкладів для передачі Ощадбанку, а Ощадбанк починає виплату коштів за вкладами фізичним особам за їх зверненням на підставі реєстру вкладів та внутрішніх документів Ощадбанку не пізніше ніж у місячний строк після припинення виплат публічним акціонерним товариством "Родовід Банк".
13 квітня 2011 року на виконання цієї Постанови між ПАТ "Родовід Банк" та ВАТ "Державний ощадний банк України" укладений договір про передавання активів та зобовязань ПАТ "Родовід Банк" №1126-В/2011;В11/1304/001.
20 квітня 2011 року зобовязання банку перед ОСОБА_3 передані ВАТ "Державний ощадний банк України", що підтверджується випискою із рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_3 ( а.с.90).
Відтак, оскільки відбулася заміна боржника у зобовязанні, то відповідати за невиконання договору поточного рахунку укладеного між сторонами у справі має ВАТ "Державний ощадний банк України".
На час вирішення справи зазначені обставини були відомі, проте суд першої інстанції їх до уваги не взяв, а тому помилково вирішив справу з неналежним боржником.
Встановлені недоліки свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 також ставить питання постановити окрему ухвалу на дії судді Ленінського районного суду м.Кіровограда Мягкого О.В. та голови цього ж суду Кореняка В.К.
З огляду на вимоги ст..211 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 08 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Кіровоградського регіонального відділення «Кіровоградське РУ» АТ «Родовід Банк»про повернення депозитного вкладу, відшкодування майнової та моральної шкоди та компенсації за відрив від звичайних занять відмовити.
рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді