розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Поділля Інввест"с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області, за участю третіх осіб на стороні відповідача Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК"при Державному комітеті України по земельних ресурсах та Відділу Держкомзему у Чечельницькому районі Вінницької області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання скасувати державну реєстрацію цього договору, за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства "Поділля Інввест" по довіреності ОСОБА_4 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 січня 2012 року, встановила :

У вересні 2011 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 05.03.2008 р. з ФГ "Поділля Інввест", з терміном дії 10 років, посилаючись на те, що у серпні 2011 р. відповідач відмовив йому у виплаті орендної плати, вимагаючи підписати новий договір з підприємством "Чарівна Нива", у зв’язку з чим позивач просив: розірвати договір оренди землі; зобов’язати Вінницьку регіональну філію ДП "Цент Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"скасувати державну реєстрацію договору, оскільки на момент реєстрації розмір орендної плати 1,5 відсотків становив менше, передбачених 3 відсотків Указом Президента України від 19.08.2008 р. №725 (725/2008) . Крім того ОСОБА_2 просив відшкодувати понесені судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 8,50 грн., 37,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення та 500,00 грн. на правову допомогу.

11.10.2011 р. Чечельницьким районним судом Вінницької області у справі ухвалене заочне рішення щодо повного задоволення позову, яке ухвалою цього ж суду від 25.11.2011 р. скасоване, а справа призначена до розгляду в загальному порядку.

рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 26.01.2012 р. позов ОСОБА_2 задоволений повністю та договір оренди земельної ділянки розміром 1,4898 га, укладений 05.03.2008 р. між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Фермерським господарством "Поділля Інввест", зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"09.09.2008 р. за № 040884800407 –розірвано; прийнято відмову позивача від позову в частині скасування державної реєстрації договору і в цій частині провадження у справі закрито; стягнуто з Фермерського господарства "Поділля Інввест"на користь ОСОБА_2 545,50 грн. судових витрат.

Не погодившись із рішенням, ФГ "Поділля Інввест" в особі представника ОСОБА_4 подало апеляційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, неправильне застосування норм законодавства, ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового щодо відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

У письмовому запереченні позивач ОСОБА_2 зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення законним і правильним, тому просив його залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, задовольняючи позов у його частині щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, виходив із того, що невиплатою у серпні 2011 р. орендної плати та передачею корпоративних прав на підприємство іншій юридичній особі відповідач допустив істотне порушення умов договору.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Судом установлено, що між сторонами 05.03.2008 р. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,4898 га, яка знаходиться на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, строком на 10 років зі сплатою орендної плати орендарем щорічно у сумі 290,55 грн. - 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9). Орендна плата за договором вноситься орендарем періодично з 15 серпня до 15 грудня кожного року (п. 11).

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 39 договору).

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, заявляючи позов, послався на невиконання відповідачем обов’язків орендаря щодо сплати у серпні 2011 р. орендної плати, й цю обставину суд у рішенні визнав.

Проте, згідно з п. 11 укладеного договору орендна плата за договором вноситься орендарем періодично з 15 серпня до 15 грудня кожного року.

Тобто, відмова орендаря не може вважатись істотним порушенням договору, умови якого не зобов’язують орендаря сплатити орендну плату саме в серпні поточного року, як на те наполягав позивач.

Та обставина, що на час ухвалення рішення позивач з тих чи інших причин не одержав орендної плати, хоча відповідачем йому надісланий лист про здійснення виплати (а.с. 60), не впливає на суть вирішення спору, оскільки правовідносини з цього питання виходять за межі предмету позову у даній конкретній справі.

Не можна вважати обґрунтованим й твердження суду щодо істотного порушення ФГ "Поділля Інввест"умов договору внаслідок передачі корпоративних прав підприємству ТОВ "Чарівна нива".

Такий висновок, що базується лише показами позивача, є бездоказовим та помилковим.

Окрім того, суду слід було звернути увагу на ту обставину, що згідно п. 40 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

З наявного у справі листа відділу Держкомзему у Чечельницькому районі від 11.10.2011 р. за № 2848 убачається, що договори суборенди землі між ФГ "Поділля Інввест"та ТОВ "Чарівна Нива"не зареєстровані (а.с.62).

З огляду викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду про порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки не відповідає обставинам справи, вимогам закону і його не можна вважати законним і обґрунтованим відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України.

Не узгоджується із законом й те, у який спосіб суд вирішив позовну вимогу ОСОБА_2, фактично спрямовану до Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК"при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про зобов’язання скасувати державну реєстрацію договору оренди землі.

Відмова позивача від позову –це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду. Ця правомочність належить до числа більш істотних, тому головуючий зобов’язаний роз’яснити наслідки таких дій, а саме неможливість повторного звернення до суду з тим самим позовом. Суд повинен перевірити законність відмови позивача від позову, чи не порушуються при цьому інтереси самого позивача, інших осіб, які беруть участь у справі, інтереси держави. Причини відмови від позову повинні оцінюватися судом з урахуванням обставин справи.

Відмову позивача від позову в зазначеній його частині та закриття провадження у справі, суд реалізував рішенням, в той час, коли згідно правил ст. 206 ЦПК України провадження в справі закривається ухвалою суду, яка постановляється у вигляді окремого процесуального документа та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У зв’язку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене порушення судом норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, тому рішення суду в цій частині залишатись в силі не може, підлягає скасуванню та у розв’язання виниклого спору слід відмовити у задоволенні вимоги про зобов’язання скасувати державну реєстрацію договору оренди землі.

Так, договір між сторонами укладено 05.02.2008 р. –у період дії Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян –власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" (92/2002) , яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5%, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Указом Президента України від 19.08.2008 р. № 725/2008 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) встановлено розмір орендної плати не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і є обов’язковим з дня набрання Указом чинності. В тексті Указу відсутнє посилання про те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, тому реєстрація спірного договору Вінницькою регіональною філією ДП " (725/2008) Цент Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"розміру орендної плати у 1,5%, оговореного сторонами у договорі, проведена у спосіб та в межах, визначених законодавством.

Розмір орендної плати можна змінити лише за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди спір розв’язується у судовому порядку (п. 36 договору).

За таких обставин, невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права дають апеляційному суду право скасувати судове рішення і за наявними у справі доказами ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі внаслідок його недоведеності, необґрунтованості та безпідставності.

У розподіл судових витрат згідно ст. 88 ЦПК на позивача слід покласти відшкодування відповідачеві винесених витрат по оплаті судового збору з апеляційної скарги в сумі 107,30 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Поділля Інввест"с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області - задовольнити.

рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 січня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Поділля Інввест" с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області, за участю третіх осіб на стороні відповідача Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК"при Державному комітеті України по земельних ресурсах та Відділу Держкомзему у Чечельницькому районі Вінницької області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання скасувати державну реєстрацію цього договору –відмовити.

У розподіл судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства "Поділля Інввест"с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області 107,30 грн. витрат по сплаті судового збору з апеляційної скарги.