Вважаємо, що в цьому випадку договір суборенди або безоплатного користування
приміщенням між дочірнім підприємством та його засновником укладати
потрібно. Таке твердження грунтується на тому, що майно (у цьому разі
— приміщення) передається у володіння та користування іншій юридичній
особі. Тобто передача майна іншій юридичній особі, у тому числі заснованій
орендарем, повинна супроводжуватися угодою між засновником фірми i дочірнім
підприємством (у цьому разі це є суборендою). При цьому здавання наймачем
найнятого майна в піднайом (суборенду) дозволяється лише за згодою наймодавця,
якщо інше не передбачено законом або договором. Вимоги до самого договору
суборенди практично ідентичні тим, що стосуються договорів оренди. Докладніше
питання використання та застосування норм оренди майна викладено в Законі
№ 2269-ХІІ, Цивільному кодексі та інших нормативно-правових актах.
Стосовно сплати земельного податку та орендної плати за землю зазначимо,
що власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний
податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна
плата за землю (ст. 2 Закону № 2535-ХІІ).
При здачі приміщень в оренду власниками землі або землекористувачами
є, як правило, орендодавці приміщень, вони ж є i платниками земельного
податку, а орендарі приміщень у цьому разі не є платниками земельного
податку, оскільки земельна ділянка їм не виділялася i об’єкт оподаткування
відсутній.
Плата за землю, що утримується орендодавцем приміщення з орендаря, є
складовою частиною орендної плати за приміщення i окремо не виділяється.
А орендодавець сплачує земельний податок у встановлених розмірах на
загальних підставах пропорційно частці таких будівель чи їх частин у
загальній площі земельної ділянки орендодавця, що обслуговує передану
в тимчасове користування (оренду) будівлю або її частину.