Норми Закону в частині питань оподаткування ресурсними, рентними платежами,
земельним i фіксованим сільськогосподарським податками, місцевими податками
i зборами та неподатковими платежами суттєво не змінюють діючого порядку
справляння цих платежів, однак запроваджують окремі особливості їх обчислення
i сплати у 2004 р. щодо визначення об’єктів оподаткування рентними платежами,
пільгового оподаткування земельним податком та строків його сплати,
строків внесення до бюджету орендної плати за землі державної i комунальної
власності, сплати збору за використання радіочастотного ресурсу України,
сплати страхових внесків, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» сільськогосподарськими підприємствами
— платниками фіксованого сільськогосподарського податку.
Зупинимося детальніше на окремих нормах цього Закону щодо вищезазначених
податків i зборів (обов’язкових платежів).
Законом у 2004 р. не змінено порядок зарахування до Державного бюджету
України ресурсних i рентних платежів, збору за забруднення навколишнього
природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані
за рахунок дербюджету.
Так, збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного
значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики i
водного транспорту, збір за спеціальне використання лісових ресурсів
державного значення, платежі за користування надрами загальнодержавного
значення, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету
України (раніше, до 2003 р., цей збір був джерелом спеціального фонду
держбюджету), рентна плата за нафту та природний газ, газовий конденсат,
що видобуваються в Україні, рентна плата за транзитне транспортування
природного газу, рентна плата за транспортування нафти, рентна плата
за транзитне транспортування аміаку є джерелами формування доходів загального
фонду Державного бюджету України на 2004 р. (ст. 2). Таким чином, ці
платежі слід також i в наступному році вносити до державного бюджету.
До джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на
2004 р. у частині доходів (ст. 14) віднесено 30% збору за забруднення
навколишнього природного середовища. Решта 70% збору за забруднення
навколишнього природного середовища i грошові стягнення за шкоду, заподіяну
порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
внаслідок господарської та іншої діяльності, є джерелом формування спеціального
фонду місцевих бюджетів у 2004 р. (ст. 70).
Проте відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99
р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за
забруднення навколишнього природного середовища i стягнення цього збору»
платники перераховують суми збору одним платіжним дорученням на рахунки,
відкриті в територіальних органах Держказначейства України, які здійснюють
розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Статтею 3 Закону встановлено ставки рентної плати за природний газ у
розмірі 30,6 грн. за 1000 м3, за нафту у розмірі 160 грн. за одну тонну
i газовий конденсат у розмірі 104,04 грн. за одну тонну, які співпадають
з діючими у 2003 р. У 2004 р. рентна плата вноситиметься до Державного
бюджету України за природний газ та газовий конденсат (крім видобутку
природного газу із морських родовищ, який реалізується за регульованими
цінами) i нафту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Необхідно звернути увагу на те, що згідно зі змінами, внесеними Законом
України від 22.05.2003 р. № 849-IV «Про внесення змін до Закону України
«Про Державний бюджет України на 2003 рік» до Закону України «Про Державний
бюджет України на 2003 рік», та відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 22.03.2001 р. № 256 «Про затвердження Порядку обчислення
та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, товарний
природний газ i стабільний газовий конденсат» у 2003 р. рентна плата
вноситься до держбюджету за нафту, товарний природний газ i стабільний
газовий конденсат (крім видобутку природного газу та газового конденсату
із морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами). На
відміну від цього у 2004 р. рентна плата обчислюється виходячи з обсягів
природного газу та газового конденсату.
Платники, ставки, порядок сплати до держбюджету i подання розрахунків
з рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами
та з рентної плати за транзитне транспортування природного газу i аміаку
(ст. 4) порівняно з діючими у 2003 р. Законом не змінені. Так, ст. 4
Закону встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють
транспортування трубопровідним транспортом територією України природного
газу, нафти та аміаку, вносять до Держбюджету України:
рентну плату за транзитне транспортування природного газу — в розмірі
1,67 грн. за 1000 м3 газу на кожні 100 км відстані;
рентну плату за транспортування нафти магістральними нафтопроводами
— в розмірі, еквівалентному 0,685 дол. США за одну тонну нафти, що транспортується;
рентну плату за транзитне транспортування аміаку — в розмірі, еквівалентному
0,3 дол. США за одну тонну на кожні 100 км відстані.
У 2004 р. зазначені платежі також сплачуватимуться щодекади (15, 25
числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з обсягів
природного газу, нафти, аміаку, що транспортуються територією України.
Положення про порядок обчислення i сплати до державного бюджету рентної
плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та за транзитне
транспортування трубопроводами аміаку, природного газу територією України
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 р.
№ 1742.
Зазначені платежі у 2004 р. сплачуватимуться до держбюджету також у
національній валюті України за офіційним курсом гривні до долара США,
встановленим Нацбанком України на день, що передує дню сплати платежу.
Порядок подання розрахунків з рентної плати за транзитне транспортування
природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за
транспортування нафти магістральними нафтопроводами відповідає вимогам
Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
(далі — Закон № 2181-ІІІ). Такі розрахунки подаватимуться у 2004 р.
до органів державної податкової служби щомісяця до 20 числа місяця,
наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне внесення рентної плати до
бюджету нараховуватиметься, як i в 2003 р., із розрахунку 120% річних
облікової ставки Нацбанку України від сум недоплати, розрахованої за
кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання
терміну платежу i по день сплати включно, що також відповідатиме нормам
Закону № 2181-III.
Необхідно звернути особливу увагу на те, що на 2004 р. Законом збільшено
(в середньому у 8 — 10 разів порівняно з діючими) базові нормативи плати
за користування надрами для видобування 23 основних видів корисних копалин
(ст. 6), які наведено у додатку 9 до цього Закону. Враховуючи те, що
Закон набирає чинності з 1 січня 2004 р., зазначені базові нормативи
застосовуватимуться також із 1 січня 2004 р.
Статтею 9 Закону встановлено, що продаж спеціальних дозволів (ліцензій)
на користування надрами здійснюється виключно на аукціонах, порядок
проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це крок
до реалізації пп. 3 п. 2 Указу Президента України від 06.06.2003 р.
№ 485/2003 «Про рішення Ради національної безпеки i оборони України
від 6 червня 2003 року «Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності
надрокористування в Україні», яким доручено Кабінету Міністрів України
переглянути порядок обчислення плати за ліцензію на користування надрами
виходячи з ринкової вартості запасів корисних копалин.
Законом змінено на 2004 р. дату, з якої починає сплачуватися збір за
використання радіочастотного ресурсу України. Так, відповідно до Закону
(ст. 10) збір за використання радіочастотного ресурсу України у 2004
р. сплачуватиметься з дати видачі ліцензії на використання радіочастотного
ресурсу України, а не з дати фактичного використання радіочастотного
ресурсу України, як це встановлено у 2003 р. Законом України «Про Державний
бюджет України на 2003 рік». Порядок обчислення збору не змінився: він
розраховується виходячи із розміру встановлених ставок та ширини смуги
радіочастот, визначеної в ліцензії на використання радіочастотного ресурсу
України, по кожному регіону окремо.
За несвоєчасне внесення до бюджету належної до сплати суми збору за
використання радіочастотного ресурсу України нараховується пеня згідно
із нормами Закону № 2181-III, тобто із розрахунку 120% річних облікової
ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення заборгованості або
на день її (її частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких
ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначене також підтверджується i Законом.
Законом встановлено, що форма податкової декларації по збору за використання
радіочастотного ресурсу України визначається центральним податковим
органом. Таку форму затверджено наказом ДПА України від 24.01.2003 р.
№ 24 «Про затвердження форми податкової декларації про збір за використання
радіочастотного ресурсу України», зареєстрованим у Мін’юсті України
05.02.2003 р. за № 91/7412.
Враховуючи те, що базовим податковим (звітним) періодом для збору за
використання радіочастотного ресурсу України є місяць, податкові декларації
подаються i сплата цього збору здійснюються у строки, визначені Законом
№ 2181-III для місячного податкового (звітного) періоду, тобто протягом
20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного
(податкового) місяця, подаються податкові декларації, та протягом 30
календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця, сплачується збір.
Законом України від 10.07.2003 р. № 1115-IV «Про гастрольні заходи в
Україні», який набирає чинності з 1 січня 2004 р., запроваджено збір
за проведення гастрольних заходів у розмірі 3% виручки від їх проведення.
70% надходжень цього збору є джерелом формування спеціального фонду
Державного бюджету України на 2004 р. (ст. 14), 30% — джерелом формування
спеціального фонду місцевих бюджетів у 2004 р. (ст. 70). Зазначені кошти
спрямовуватимуться на підтримку гастрольних заходів на загальнодержавному
рівні (ст. 51).
Платниками збору за проведення гастрольних заходів на території України
є організатори гастрольних заходів, об’єктом оподаткування — виручка
від реалізації квитків на гастрольний захід.
Розрахунок збору за проведення гастрольних заходів подається платниками
збору до органів державної податкової служби за місцем проведення гастрольного
заходу протягом 10 календарних днів після дати проведення гастрольного
заходу за формою, встановленою центральним податковим органом. Збір
сплачується одним платіжним дорученням протягом 20 календарних днів,
наступних за датою проведення гастрольного заходу. Датою проведення
заходу вважається дата його фактичного завершення.
Згідно зі ст. 75 Закону в 2004 р. лише на 50% звільнятимуться від сплати
земельного податку госпрозрахункові установи, організації та підприємства,
що віднесені до відання Національної академії наук України, підприємства
з виробництва автомобілів, автобусів i комплектуючих виробів до них
(що працюють відповідно до Закону України «Про стимулювання виробництва
автомобілів в Україні»), підприємства суднобудівної промисловості, підприємства,
науково-дослідні інститути та організації, визначені Законом України
«Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів та
організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи
та вироби спецхімії», підприємства концерну «Бронетехніка України»,
підприємства літакобудівної промисловості.
У 2004 р. звільняються від сплати земельного податку лише ті спеціалізовані
санаторії України для реабілітації хворих та вітчизняні заклади культури,
науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної
культури та спорту, які утримуються за рахунок коштів державного або
місцевих бюджетів.
Як i в 2003 р., з метою забезпечення стабільності надходжень орендної
плати за земельні ділянки державної i комунальної власності та земельного
податку встановлено регулярну щомісячну їх сплату протягом 30 календарних
днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця. Землі населених пунктів, грошову оцінку земель яких не проведено,
оподатковуватимуться за ставками земельного податку, встановленими частиною
другою ст. 7 Закону України «Про плату за землю» i збільшеними в 3,03
раза. Обумовлено також i застосування ставок земельного податку для
сільськогосподарських угідь та земель населених пунктів, грошову оцінку
яких проведено i уточнено станом на 1 січня 2004 р. Для таких земель
застосовуватимуться ставки земельного податку, встановлені ст. 6 та
частиною першою ст. 7 Закону України «Про плату за землю».
Закон врегульовує питання обкладання земельним податком військових частин,
військових навчальних закладів, науково-дослідних установ, які утримуються
за рахунок бюджету та належать до сфери управління військових формувань,
утворених відповідно до законів України, а також підприємств Міноборони
України та органів i установ виконання покарань: ці підприємства, як
i в 2003 р., від сплати земельного податку звільнятимуться як виняток,
однак за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, i з визначенням
розмірів земельних ділянок. Особливістю буде те, що така пільга погоджуватиметься
з відповідними органами місцевого самоврядування, а на території Автономної
Республіки Крим — з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Законом
також обумовлено застосування цієї пільги у разі використання земель
не за цільовим призначенням: у такому випадку земельні ділянки, які
використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки,
надані в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому
порядку.
Згідно з Законом збільшується відповідальність платників земельного
податку за несвоєчасне внесення до бюджету цього податку. У цьому разі
для таких платників зупиняється дія частини другої ст. 149 Земельного кодексу України щодо надання згоди землекористувачами на вилучення земельних
ділянок, тобто земельні ділянки вилучатимуться без згоди землекористувачів
на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних,
міських рад відповідно до їх повноважень.
Також слід зазначити, що п. 48 ст. 80 Закону зупинено дію частини третьої
ст. 12 Закону України «Про плату за землю» в частині надання права Верховній
Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, селищним та сільським
радам встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення
на певний строк, зменшення суми земельного податку, крім випадків надання
зазначених пільг підприємствам, які виконують роботи із життєзабезпечення
відповідної території, комунальним підприємствам. Таким чином, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, селищними та
сільськими радами у 2004 р. пільги щодо сплати земельного податку не
надаватимуться.
В частині місцевих податків i зборів ст. 94 Закону продовжено до 1 січня
2005 р. дію експерименту щодо справляння запроваджених у 2003 р. Верховною
Радою Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів
України окремих місцевих зборів. Зокрема, планується запровадження збору
на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та
збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці
Крим.
Законом обумовлено окремо i порядок сплати у 2004 р. страхових внесків,
передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сільськогосподарськими підприємствами — платниками фіксованого
сільськогосподарського податку. Відповідно до ст. 102 такі внески зазначені
підприємства вноситимуть, як i в 2003 р., у складі фіксованого сільськогосподарського
податку.