Надання пільг i компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи
громадянам здійснюється відповідно до чинних статей Закону № 796-XII.
На учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих
внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії І, поширюються
пільги й компенсації, передбачені ст. 20 зазначеного Закону.
Вони мають право на:
1) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів.
При наданні таким особам зазначеної пільги лікувальні заклади та аптеки
керуються постановами № 1071, № 1303 та наказом Міністерства охорони
здоров’я № 169. Тобто постраждалі особи, у тому числі й постраждалі
діти, безоплатно отримують ліки за рецептами лікарів тільки відповідно
до затвердженого Порядку;
2) безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування
із дорогоцінних металів та прирівняних за вартістю до них, що визначається
Міністерством охорони здоров’я України);
3) позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок
або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої
вартості путівки в Україні. Порядок надання путівок та розмір їх середньої
вартості визначаються Кабінетом Міністрів України;
4) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних
спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;
5) переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у
зв’язку зі змінами в організації виробництва i праці, в тому числі при
ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи,
організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на
працевлаштування. У разі вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією,
реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації,
скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога
в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається
за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці
роботи, але не більше одного року. Їм також гарантується працевлаштування
з урахуванням їхніх побажань або можливість набуття нових професій (спеціальностей)
із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за
останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше
одного року.
При переведенні у зв’язку зі станом здоров’я на нижчеоплачувану роботу
зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком
i заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання,
але не більше одного року;
6) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої
заробітної плати незалежно від безперервного стажу роботи;
7) виплата працюючим інвалідам допомоги по тимчасовій непрацездатності
до чотирьох місяців підряд або до п’яти місяців у календарному році;
8) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення
житлових умов (включаючи сім’ї загиблих або померлих громадян). Фінансування
будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали
інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що потребують поліпшення
житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.
Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни
мають право скористатися лише один раз;
9) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати),
телефоном та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична,
теплова енергія та інші послуги) надається особам, віднесеним до категорії
І постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, i членам їх сімей
у житлових будинках (квартирах) незалежно від форм власності в межах
норм, передбачених законодавством. До членів сім’ї належать дружина
(чоловік) i неповнолітні діти (віком до 18 років).
Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення,
відшкодовується 50% вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених
для продажу населенню.
У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться в розмірі
50% встановленої плати;
10) позачергове безплатне забезпечення автомобілем (марка автомобіля
визначається Кабінетом Міністрів України) інвалідів І групи, а також
інвалідів ІІ групи у разі наявності відповідних медичних показань. Інваліди
ІІ групи за відсутності медичних показань мають право на забезпечення
автомобілем у порядку загальної черги для всіх категорій інвалідів.
За бажанням інваліда він може бути забезпечений автомобілем іншої марки
з оплатою різниці у вартості. Забезпечення автомобілем провадиться,
якщо інвалід не має в особистому користуванні автомобіля та за умови,
що протягом семи років перед зверненням інвалід не купував новий автомобіль;
11) забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов’язковим
прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним
особам компенсується 50% вартості продуктів харчування за медичними
нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров’я України;
12) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту
(крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9)
на території України;
13) безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України i
назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом
з правом першочергового придбання квитків;
14) використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання
додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих
днів на рік;
15) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних
закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов’язковим
наданням гуртожитку на час навчання для тих, хто не має житла, i гарантованою
виплатою стипендії, підвищеної на 100%, незалежно від місця навчання
на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні
заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів
до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені
особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;
16) позачергове встановлення телефона з оплатою 50% вартості його встановлення.
Розміри компенсаційних виплат,
передбачених Законом № 796-XII
Окремими статтями Закону № 796-XII передбачено компенсаційні виплати
у розмірах, встановлених від мінімальної заробітної плати (статті 30,
36, 37, 39, 48 Закону).
Відповідно до ст. 67 зазначеного Закону конкретні розміри всіх доплат,
пенсій i компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно
до зміни індексу вартості життя i зростання мінімальної заробітної плати.
Водночас постановою № 49/96-ВР встановлено, що до внесення відповідних
змін до чинного законодавства виплати, крім пенсій, тарифні ставки та
оклади, розраховані на основі мінімальної заробітної плати, здійснюються
(застосовуються) у розмірах, які діють станом на 1 лютого 1996 р.
Крім того, починаючи з 1996 р. ст. 2 законів України «Про встановлення
розміру мінімальної заробітної плати», які приймалися Верховною Радою
України на відповідні роки, зазначено, що до прийняття Верховною Радою
України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується
мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України необхідно здійснювати
застосування цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини
Державного бюджету України.
Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату
окремих видів компенсацій i допомог, зокрема у розмірах, визначених
постановою № 836.
Тому всі виплати, передбачені Законом № 796-XII i які базуються на розмірі
мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірах, встановлених
зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, а саме:
одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС, які внаслідок Чорнобильської катастрофи стали інвалідами I групи,
— 379,30 грн., II групи — 284,40 грн., III групи — 189,60 грн., сім’ям,
які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов’язана з наслідками
Чорнобильської катастрофи, — 379,30 грн.
Розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлено пп. «є» вищезазначеної
постанови Кабінету Міністрів України i становить:
інвалідам I та II груп — 26 грн.70 коп.;
інвалідам III групи — 21 грн.50 коп.;
учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії — 26 грн.70
коп.
Особи, віднесені до категорій І, ІІ, ІІІ i ІV постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи, мають право на щорічне безплатне отримання
санаторно-курортних путівок на відпочинок чи одержання за їх бажанням
грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні.
Розмір компенсації за 2002 р. визначено постановою № 503:
громадянам, віднесеним до категорії І, — 70 грн.; категорії ІІ — 58
грн.; категорії ІІІ-А — 49 грн.; категорії ІІІ-Б: які не проживають
на території зон безумовного (обов’язкового) i гарантованого добровільного
відселення — 49 грн., які проживають на території зон безумовного (обов’язкового)
i гарантованого добровільного відселення — 58 грн.; до категорії ІV
— 29 грн.; категорії «Г» — 29 грн.;
дітям, одному з батьків або особі, яка їх замінює (у разі неможливості
надання путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення), —
38 грн.
Зазначена компенсація виплачується у випадку, коли постраждалій особі
у 2002 р. не було надано безплатної або пільгової путівки на санаторно-курортне
лікування чи відпочинок.
Зазначена компенсація виплачується: на підставі заяви постраждалої особи,
посвідчення відповідної категорії, довідки місцевого органу, який займається
оздоровленням громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
для працюючих пенсіонерів — довідки з місця роботи про те, що зазначена
особа не отримувала у 2002 р. санаторно-курортну путівку чи путівку
на відпочинок; працюючим — за місцем роботи, навчання або служби; працюючим
або непрацюючим пенсіонерам — через органи праці та соціального захисту
населення за місцем прописки; тимчасово непрацюючим — органами, визначеними
місцевими органами виконавчої влади за місцем проживання.
Порядок компенсаційних виплат сім’ям тих померлих громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено наказом № 127.
Грошові компенсації, передбачені п. 14 ст. 20 (забезпечення продуктами
харчування за медичними нормами з обов’язковим прикріпленням до відповідних
магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50%
вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними
Міністерством охорони здоров’я України), п. 6 ст. 21 (забезпечення продуктами
харчування за медичними нормами з обов’язковим прикріпленням до відповідних
магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25%
вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними
Міністерством охорони здоров’я України), ст. 37 («Компенсації громадянам,
які проживають на територіях радіоактивного забруднення»), частиною
другою ст. 48 («у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам
виплачується різниця у компенсаціях») Закону № 796-XII, якщо вони не
були своєчасно виплачені громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, через незалежні від одержувача причини, у разі смерті цих
громадян сплачуються членам сім’ї померлого, що проживали разом з ним,
виходячи із норм чи розмірів, що були чинними, щомісяця до дня його
смерті.
Зазначені виплати провадяться на підставі:
заяви одного з членів сім’ї;
копії свідоцтва про смерть;
довідки ЖЕКу або органу сільської (селищної, районної, міської) ради
виконавчої влади про факт проживання членів сім’ї разом із громадянином.
Зазначені виплати здійснюються щодо заборгованості, термін сплати якої
не перевищив терміну позовної давності протягом поточного кварталу з
дня подання заяви у відповідні органи.
Надання відпусток
Працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях
радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно
відпрацьованому на цих територіях часу:
у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення — 44 календарні
дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних
днів;
у зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів.
Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних
днів;
у зоні посиленого радіоекологічного контролю — 30 календарних днів.
Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних
днів. Зазначені відпустки надаються без урахування додаткової відпустки,
передбаченої законодавством України.
Крім того, військовослужбовцям строкової служби, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, надаються обов’язкові щорічні відпустки тривалістю
не менш як 30 діб без урахування часу проїзду.
Державним службовцям, які проживають i працюють у зоні посиленого радіоекологічного
контролю, надання відпусток здійснюється відповідно до положень Закону
№ 3723-XII.
Крім того, ст. 47 Закону № 796-XII встановлено пільгові щорічні відпустки
працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зони
радіоактивного забруднення. Така відпустка надається тривалістю пропорційно
відпрацьованому часу залежно від зони забруднення.
Територіальні органи Держказначейства мають відшкодовувати лише різницю
між тривалістю відпусток, які надаються працівникові відповідно до ст.
47 вищезазначеного Закону, та тривалістю щорічної основної відпустки
відповідно до Закону № 504/96-ВР, але без врахування всіх інших додаткових
відпусток.
Для розрахунку враховується тривалість відпустки залежно від зони забруднення
(30, 37 i 44 календарних дні) та тривалість основної щорічної відпустки.
Різниця між ними відшкодовується за рахунок коштів Фонду для здійснення
заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення.
Оплата додаткових відпусток, що надаються згідно з Законом № 504/96-ВР,
провадиться за рахунок організації, в якій працює особа.
Харчування постраждалих дітей
(компенсаційні виплати)
Відповідно до п. 11 частини першої ст. 30 Закону № 796-XII право на
безкоштовне харчування мають діти, які навчаються в середніх загальноосвітніх
школах та професійно-технічних закладах освіти, коледжах та технікумах
(училищах), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, евакуйовані
із зони відчуження, діти, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської
катастрофи, а також ті, що проживали у зоні безумовного (обов’язкового)
відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Зазначені діти безкоштовно харчуються у вищезазначених закладах до їх
закінчення, але лише до досягнення ними 18 років.
Грошова компенсація та її розмір на дітей, які не харчуються в зазначених
навчальних закладах, а також за всі дні, коли дитина не відвідувала
навчальний заклад, до досягнення нею повноліття, виплачується відповідно
до постанови № 155 i становить:
у віці від 6 до 10 років — 40 грн., від 11 до 14 років — 45 грн., від
15 до 18 років — 50 грн. на місяць, пропорційно навчальним дням, в які
дитина не відвідувала цей заклад.
Виплати зазначеної щомісячної грошової компенсації провадяться:
дітям віком до 18 років — за місцем основної роботи (навчання, служби)
матері; у разі коли мати не працює (не вчиться, не служить), — за місцем
основної роботи (навчання, служби) батька або особи, яка замінює батьків;
у разі коли батьки (особа, яка замінює батьків) не працюють (не вчаться,
не служать) — за місцем проживання батьків з дитиною або особи, яка
їх замінює, — органами, що визначаються місцевими органами виконавчої
влади.
Відповідно до п. 2 вищезазначеної постанови грошова компенсація виплачується
у разі, коли:
дитина тимчасово не відвідувала навчальний заклад. Батькам цієї дитини
видається довідка з навчального закладу за підписом його керівника про
її відсутність протягом відповідного періоду;
у навчальному закладі відсутні умови для харчування дітей, що підтверджується
довідкою місцевого органу виконавчої влади.
Зазначена компенсація за святкові та канікулярні дні не виплачується.
Також не передбачена i видача сухих пайків замість харчування.