розглянувши апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" листопада 2012 р. у справі за позовом Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби до Катеринівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (46) про стягнення заборгованості,

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року позов Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби Катеринівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46) про стягнення 590 850,85 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Катеринівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46) до Державного бюджету податкову заборгованість в сумі 151512 (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятсот дванадцять) гривень 59 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби (далі Сарненська МДПІ), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову - про задоволення позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд помилково застосував до вказаних правовідносин положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) в частині визначення строків давності.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що Катеринівська виправна колонія управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46) як юридична особа зареєстрована 29.11.1999 року Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області та перебуває на обліку в Сарненській МДПІ як платник податків з 21.09.2000 року.

За результатами ревізії по перевірці фінансово-господарської діяльності Катеринівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46), яку проведено Сарненською міжрайонною фінансовою інспекцією, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, встановлено, що за вказаний період засудженим нараховано заробітної плати в загальній сум 1847,47 тис. грн. з якої утримано податок з доходів фізичних осіб за ревізійний період в загальній сумі 276,4 тис. грн., та перераховано в місцевий бюджет за вказаний період 17,93 тис. грн., що становить 6,49 % від суми утриманого податку. За даними бухгалтерського обліку відповідача по рахунку 641 "Розрахунки за податками" виявлено кредиторську заборгованість по утриманому із заробітної плати засуджених, але не перерахованому до місцевого бюджету, податку з доходів фізичних осіб: станом на 01.01.2010 року - 387,17 тис. грн., станом на 01.01.2011 року - 506,2 тис. грн., станом на 01.01.2012 року - 640,66 тис. грн., станом на 01.04.2012 року - 645,64 тис. грн.

Зі змісту акту звірення розрахунків з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб №2/17 від 27.09.2012 року, заборгованість відповідача по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2012 року складала 648424,48 грн. За період з 01.01.2012 року по 01.09.2012 року нараховано 577900,18 грн. податку на доходи фізичних осіб, з яких сплачено 565067,68 грн. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.09.2012 року складала 661256,98 грн., що підтверджується витягом з головної книги відповідача по рахунку 641.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, частину зазначеної заборгованості у сумі 70406,13 грн., та 69812,02 грн. відповідач сплатив самостійно, а тому на час розгляду справи сума заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб складала 521038,83 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що заборгованість Катеринівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46) у сумі 369526,24 грн., яка утворилася станом на 01.11.2009 року не може бути стягнута, оскільки позивачем пред"явлено позов із пропуском строків, передбачених ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час виникнення правовідносин.

Таких висновків суд дійшов повно та всебічно дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку.

З матеріалів справи убачається, що податкове зобов'язання відповідача по податку з доходів фізичних осіб виникло у липні 2000 року та з наростаючим підсумком утворилася заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.11.2009 року у сумі 369526,24 грн., а станом на дату судового розгляду справи сума заборгованості становить 521038,83 грн.

Судом першої інстанції правильно визначено, що правовідносини, які виникли між сторонами за вказаний період, регулювалися спеціальним законом з питань оподаткування - Законом України від 21.12.2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (далі Закон №2181-ІІІ (2181-14) ), який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За змістом положень підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання ( пп.15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону №2181-ІІІ).

Відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції на податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Окрім того, на час виникнення спірних правовідносин діяв "Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року №103 (z0016-02) (втратив чинність на підставі наказу Державної податкової служби №1034 від 24.12.2010 року (z1429-10) ).

Підпунктом 3.3 пункту 3 Порядку було передбачено, що безнадійний податковий борг - це податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 369526,24 грн. виникло у відповідача станом на 01.11.2009 року. Жодних передбачених законом дій щодо визначення та узгодження податкового зобов'язання до моменту пред'явлення позову податковий орган не вчинив, а позов про стягнення податкової заборгованості пред'явлено позивачем лише 04.10.2012 року, тобто, зі значним пропуском строків, передбачених статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", для визначення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу.

За заведених обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 369526,24 грн., термін виникнення якої перевищує 1095 днів, не підлягають задоволенню.

Є безпідставними доводи податкового органу про те, що стосовно суми заборгованості, яка є предметом даного спору, немає підстав для застосування положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , саме щодо строків давності, оскільки зобов"язання по сплаті відповідачем податку на доходи фізичних осіб не проходили процедуру узгодження у розумінні зазначеного Закону, а подання платником податків зобов"язання шляхом подачі податкової декларації не узгоджується.

Так, у пункті 1.11 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що під терміном "податкова декларація", "розрахунок" розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов"язкового платежу).

Відповідно до абз. 2 пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Отже, самостійне узгодження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, визнання узгодженого податкового зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб, несплаченого протягом граничних строків, податковим боргом та погашення податкового боргу здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому підстави для його скасування відсутні.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог не оскаржується в апеляційному порядку, а тому не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.