П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р.

м. Київ

Справа № 243/5908/17

Провадження № 51-3785 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання Міщанінцева О.В.,

прокурора Гладкого О.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2017 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2017 року вирок місцевого суду в частині призначення покарання скасовано, ухвалено новий, яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

За вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що восени 2016 року він, знаходячись на території подвір'я за місцем свого помешкання у м. Слов'янськ Донецької області, зірвав листя та верхівки з чотирьох кущів коноплі, тим самим незаконно придбав і виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 1279,98 г, що становить великий розмір.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухваленим щодо ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не врахував усіх доводів його апеляційної скарги, внаслідок чого безпідставно застосував щодо ОСОБА_1 положення ст. 69 КК України, що призвело до призначення необґрунтовано м'якого покарання. Зокрема, поза увагою апеляційного суду залишились конкретні обставини вчинення злочину, ступінь його тяжкості та особа обвинуваченого. У зв'язку з чим призначене покарання, на думку прокурора, не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а вирок - ст. 420 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав подану скаргу, просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що прокурор фактично порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання, і пов'язані з суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Щодо наведених у касаційній скарзі доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, то вони не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі, суд апеляційної інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що пом'якшують покарання - щирого каяття, а також дані про його особу, зокрема, незадовільний стан здоров'я, тобто суд дотримався вимог статей 65- 67, 69 КК України.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук А.М. Макаровець В.К. Маринич ' 'br'