Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 8 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на судові рішення щодо ОСОБА_6,

постановою Сокирнянського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2009 року щодо

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що немає судимості,

закрито справу про застосування примусових заходів медичного характеру щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 10 листопада 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він 13 квітня 2008 року близько 1 год. 15 хв., перебуваючи на подвір’ї господарства ОСОБА_7, що в с. Ломачинці Сокирнянського району Чернівецької області, будучи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки, вчинив її умисне вбивство.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування у зв’язку з тим, що висновки суду щодо недоведеності вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння не ґрунтуються на матеріалах справи та є упередженими. На думку прокурора, досудове слідство проведено неповно, оскільки не було належним чином досліджено докази по справі щодо можливого вчинення вбивства потерпілої ОСОБА_7 групою осіб.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Сенюк В.О. та потерпілу ОСОБА_5, які підтримали касаційне подання, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи.

Проте, ці вимоги закону, як видно з матеріалів справи, належним чином не виконанні, унаслідок чого залишились нез’ясованими обставини, які могли мати значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у постанові місцевого суду, дослідивши матеріали кримінальної справи, оцінивши всі докази на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність допустимих, достовірних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_6 зазначеного вище суспільно небезпечного діяння.

Як убачається з матеріалів справи суд, в обґрунтування своїх висновків щодо непричетності ОСОБА_6 до вчинення суспільно-небезпечного діяння послався на те, що висновок судово-медичної малекулярно - генетичної експертизи про те, що кров на правій задній кишені джинсових брюк, вилучених за місцем проживання ОСОБА_6 на 99,9% належить ОСОБА_7 до уваги не взяв, оскільки ці брюки, вилучені з порушенням норм кримінально-процесуального закону. Крім того, порушення кримінально-процесуального законодавства слідчим було допущено й при їх огляді. За висновком судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_6 у зв’язку з наявним у нього хронічним психічним захворюванням у період інкримінованих йому дій не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому його показання під час досудового слідства, згідно з якими він визнавав свою вину у вчиненому злочині, суд визнав неналежними доказами.

Однак, такий висновок суду, на думку колегії суддів, є передчасним, оскільки ґрунтується на доказах, які досліджені неповно і однобічно, без врахування сукупності всіх доказів по справі.

Зокрема, на підтвердження вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, органи досудового слідства посилалися на дані, що містилися у висновках проведених по справі експертиз.

Так, за даними судово-імунологічної експертизи на туфлях, добровільно виданих ОСОБА_6, виявлено кров, яка могла походити від потерпілої ОСОБА_7 Згідно з даними судово-цитологічних експертиз, у піднігтьовому вмісті з китиць лівої руки ОСОБА_6 знайдено епітеліальні клітини, які носять травматичний характер, що не виключає можливості їх походження від ОСОБА_7 За даними судово-цитологічної експертизи в піднігтьовому вмісті з китиць лівої руки потерпілої ОСОБА_7 знайдено епітеліальні клітини, які носять травматичний характер, що не виключає можливості їх походження від ОСОБА_6

Суд першої інстанції, не приймаючи до уваги дані, які містяться у висновках цих експертиз, послався на те, що в цих висновках відсутні твердження, які б з великим ступенем вірогідності підтверджували походження біологічних об’єктів саме від ОСОБА_6 або ОСОБА_7

Проте, такий висновок суду є непереконливим, оскільки суперечить змісту ст. 67 КПК України згідно з якою, висновок експерта немає наперед встановленої сили та переваги над іншими доказами і підлягає перевірці й оцінці в сукупності з іншими доказами по справі.

Крім того, як убачається з матеріалів справи як місцевий так і апеляційний суди, спростовуючи докази щодо вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, у судових рішеннях вказували на неповноту досудового слідства. Зокрема, посилалися на те, що за висновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження потерпілій були спричинені дією ріжучого предмету з лезом двобічної заточки, а пошкодження на одязі потерпілої, дією ріжучого предмета, який має ріжучу кромку леза та обушковий край. Тобто тілесні ушкодження та пошкодження на одязі потерпілій були спричинені різними ріжучими предметами. За даними дактилоскопічної експертизи під час огляду місця події вилучені відбитки слідів пальців рук, які належать не ОСОБА_6, а іншим особам. Згідно з протоколом огляду місця події труп ОСОБА_7 виявлено на підлозі, нижня частина тіла потерпілої оголена. За даними висновку судово-імунологічної експертизи в піхві потерпілої виявлено сперму, яка за висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_6 не належить.

Однак, вищезазначеним доказам орган досудового слідства й суд належної оцінки не дали, унаслідок чого залишились до кінця не з’ясовані обставини вчинення щодо ОСОБА_7 злочину, його мотиви, кількість осіб, які брали участь у його вчиненні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час провадження досудового слідства всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України були поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неповнота досудового слідства з урахуванням особливостей судового розгляду не може бути усунена в судовому засіданні, а тому постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування.

Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляцій прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілої ОСОБА_5 на допущені порушення кримінально-процесуального закону уваги не звернув і фактично залишив постанову без зміни.

Під час нового розслідування необхідно всебічно, повно та об’єктивно дослідити обставини справи виконати необхідні слідчі дії, дати правильну оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності і залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задовольнити.

Постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 10 листопада 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на нове розслідування прокурору Чернівецької області.

Запобіжний захід ОСОБА_6 обрати підписку про невиїзд.