У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Коротких О.А., Школярова В.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м.Київ 8 червня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на судові рішення відносно неї.
Вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, не працююча, судима 30 травня 2001 року за ст. 108 КК України на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України, звільнена від покарання на підставі п."а" ст. 3 Закону України "Про амністію" від 5 липня 2001 року, засуджена за ч.1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.
Окремою постановою суду доведено до відома служби у справах дітей Широківської райдержадміністрації про необхідність влаштування малолітнього сина засудженої або встановлення над ним опіки.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2009 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_4 визнана винуватою в тому, що вона 24 січня 2009 року приблизно о 19 годині за місцем свого проживання АДРЕСА_1 під час вживання спиртних напоїв зі своєю матір’ю ОСОБА_5, у ході сварки, в результаті раптового умислу на вбивство, завдала ОСОБА_5 удару кухонним ножем у ліву частину грудної клітки. Смерть потерпілої настала о близько 1 години 25 січня 2009 року в результаті проникаючого ножового поранення з пошкодженням серця.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 стверджує, що не бажала смерті своїй матері, не мала умислу на вбивство, проте кається у тому, що завдала їй удару ножем, і просить врахувати всі обставини справи та пом’якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги засудженої, колегія суддів вважає, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Про спрямованість умислу ОСОБА_4 на позбавлення життя своєї матері ОСОБА_5 переконливо свідчать характер, локалізація та механізм заподіяння їй тілесного ушкодження. Діяння засудженої вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, а обвинувальний вирок ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів, яким дано належну оцінку.
При визначенні ОСОБА_4 розміру покарання суд до обставин, що його обтяжують, відніс скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, а до обставин, що його пом’якшують, - щире каяття, наявність малолітньої дитини. Також судом враховано дані про особу ОСОБА_4, поведінку загиблої та позицію потерпілої ОСОБА_6.
На думку колегії суддів, у справі відсутні обставини, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину та давали б підстави для призначення їй більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у зв’язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду з метою перегляду судових рішень відносно ОСОБА_4 із мотивів, наведених у касаційній скарзі.
Керуючись ст. 394 КПК України,
у х в а л и л а :
відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_4
судді: Синявський О.Г. Коротких О.А. Школяров В.Ф.