Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 3 червня 2010 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційними скаргами останньої та її захисника – адвоката ОСОБА_2 на судові рішення у даній справі.

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 8 жовтня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судиму,

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь відділу охорони здоров`я виконкому Ізмаїльської міської ради 529 грн. 61 коп. за лікування потерпілого.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона 17 липня 2008 року, близько 17 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1, на грунті неприязних стосунків, під час сварки, завдала своєму чоловіку ОСОБА_3 удар ножем в груди праворуч, заподіявши потерпілому тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційних скаргах засуджена ОСОБА_1 та її захисник-адвокат ОСОБА_2 посилаються на неправильне застосування матеріального та процесуального закону, що призвело до необґрунтованого засудження. Вказують на те, що потерпілий ОСОБА_3 одержав тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть, з власної необережності. Стверджують, що висновки суду не грунтуються на матеріалах справи. З урахуванням наведеного, просять судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника засудженої ОСОБА_1-адвоката ОСОБА_2 на підтримання касаційних скарг, думку прокурора про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв`язку з порушенням ст. 377 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають частковому задоволенню.

Ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 377 КПК України, у ній мають бути проаналізовані усі доводи, наведені в апеляції, і дано на кожен з них вичерпну відповідь. У разі залишення вироку без зміни в ухвалі необхідно докладно викласти мотиви і підстави прийнятого рішення.

Однак, як видно з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку не дотримався зазначених вимог закону.

Як вбачається зі змісту апеляційної ухвали, суд, зазначивши у своєму рішенні доводи апеляцій захисника засудженої-адвоката ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_4, взагалі залишив їх без розгляду.

В апеляції на вирок місцевого суду засуджена ОСОБА_1 вказувала про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та одержання потерпілим ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило його смерть, внаслідок його необережних дій.

Проте апеляційний суд, залишаючи апеляцію засудженої ОСОБА_1 без задоволення, не проаналізував належним чином і не співставив з наявними у справі матеріалами всі доводи апеляції засудженої, і не дав вичерпної відповіді на кожний з доводів, обмежившись лише перерахуванням доказів, якими місцевий суд обґрунтував свої висновки.

З огляду на наведене ухвалу апеляційного суду не можна вважати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду справи необхідно усунути зазначені недоліки, розглянути всі подані апеляції, повно і всебічно перевірити їх доводи та постановити рішення з дотриманням вимог і положень закону, що регламентують розгляд справ в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисника-адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2009 року щодо Шубіної Марини Сергіївни скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.