Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України, на вирок Петровського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянку України,

раніше не судиму,

засуджено

- за ч.3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною і засуджено за те, що вона 6.04.2005р., з метою отримання кредиту, умисно використала завідомо підроблену довідку про її заробітну плату в період з жовтня 2004 по березень 2005 років у ТОВ ВКФ "Авто Мир", і пред'явила до ДОД "ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" в м. Донецьку на вул. Петровського, 254/77, де 13.05.2005р. між нею і банком було укладено кредитний договір.

У касаційному поданні заступник Генерального прокурора України, просить вирок змінити і звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України є злочином невеликої тяжкості, і відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки. Оскільки злочин ОСОБА_1 вчинила 6.04.2005р., а на час постановлення вироку 17.10.2008р. минув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, то її слід звільнити від призначеного судом покарання на підставі ч.5 ст. 74 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо обставин вчиненого засудженою злочину ґрунтуються на доказах детально викладених у вироку і у поданні не заперечуються.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Цей злочин ОСОБА_1 вчинила 6.04.2005р., а вирок постановлений 17.10.2008р., тобто за спливом 3 - річного строку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не заперечувала пред'явленого обвинувачення і визнала вину, суд мав відповідно до ст.- 7-1 КПК України поставити питання про закриття справи відповідно до ст.- 11-1 КПК України та роз'яснити ОСОБА_1 підстави звільнення її від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави.

Однак, суд цих вимог закону не виконав, чим істотно порушив права ОСОБА_1, які вплинули на правильність постановленого щодо неї судового рішення.

За таких обставин вирок в цій частині, як такий, що постановлений в порушення вимог ст. 49 КК України та ст.- 7-1 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду слід виконати вимоги ч.2 ст.- 7-1, ст.- 11-1 КПК України і прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Доводи подання щодо зміни судового рішення і звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі ч.5 ст. 74 КК України не можуть бути задоволені, оскільки таке рішення без виконання вимог ч.2 ст.- 7-1 КПК України може погіршити її становище.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Скасувати вирок Петровського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.