Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у складі:

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 12 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 3 березня 2009 року щодо нього,

вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя м. Олександрія Кіровоградської області, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки і 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в зазначені органи.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь:

- ОСОБА_2 2185,19 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та моральної - 14 000 грн.;

- ОСОБА_3 14 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області - 588, 96 грн. ; Черкаського ВКНДІСЕ - 1053, 28 на відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням експертиз.

Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст. 81 КПК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 12 квітня 2003 року близько 9 години, керуючи автомобілем "ЗІЛ-130", на проїжджій частині автодороги "Київ-Луганськ-Ізварене" у напрямку м. Сміла Черкаської області, в порушення вимог п. п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, під час виконання маневру ліворуч, проявив неуважність до зміни дорожньої обстановки, не впевнивнившись у безпеці свого маневру, не надав дороги зустрічному автомобілю, що рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся із автомобілем "Мітсубіші-Сігма" під керуванням ОСОБА_4 Унаслідок цього водій ОСОБА_4, пасажир його автомобіля ОСОБА_5, а також пасажир автомобіля ЗІЛ -130" ОСОБА_6 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли.

За апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України скасовано Апеляційним судом Черкаської області, яким постановлено свій вирок від 3 березня 2009 року. Цим вироком ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки і 6 місяців.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вважає призначене йому апеляційним судом покарання надмірно суворим. Посилається на те, що апеляційний суд не в повній мірі врахував сукупність всіх обставин, які пом'якшують покарання, а саме, його вік, стан його здоров'я, що він раніше не судимий, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині. У зв'язку з цим просить вирок апеляційного суду змінити та призначити йому покарання, не пов'язане із позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника ОСОБА_7, який підтримав доводи касаційної скарги засудженого, думку прокурора Брянцева В.Л. про відсутність підстав для її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, від яких вони померли, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі та докладно наведених у вироку доказах. Цей висновок є правильними і у касаційній скарзі не оспорюється.

Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд з наведенням у вироку відповідних мотивів обґрунтовано визнав неможливим звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням та дійшов правильного висновку про необхідність призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям у місцях позбавлення волі.

Водночас встановлені об'єктивні обставини у справі свідчать про те, що покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України призначено хоча і в мінімальних межах санкції зазначеної статті, але є занадто суворим та не відповідає загальним засадам призначення покарання.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд не врахував тієї обставини, що потерпілий ОСОБА_4 також з порушенням Правил дорожнього руху керував автомобілем "Мітсубіші-Сігма", і кримінальну справу щодо нього закрито у зв'язку із його смертю (т. 1, а.с. 166-167).

Не в повній мірі апеляційний суд урахував і наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що давало підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Зокрема, те, що засуджений страждав на тяжкі захворювання, став інвалідом 2-ї групи, частково відшкодував заподіяну шкоду.

Крім того, поза увагою апеляційного суду залишилася і та обставина, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2006 року ОСОБА_1 було засуджено за вчинення цього ж злочину і покарання йому було призначено із застосуванням ст. 69 КК України. На неправильність призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України не посилалися у своїх апеляційних скаргах ані прокурор, ані потерпілий, і з цієї підстави зазначений вирок скасовано не було (т.2, а.с. 25- 44).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що в даному випадку можливо застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст. 286 КК України до двох років позбавлення волі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 3 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити - пом'якшити призначене йому за ч. 3 ст. 286 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки і 6 місяців.

У решті цей вирок залишити без зміни.