Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 5 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 та інших,

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженку та жительку с. Піски

Новопсковського району Луганської

області, таку, що не має судимості,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженку та жительку с. Закотне

Новопсковського району Луганської

області, таку, що не має судимості,

та

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

уродженця та жителя с. Піски

Новопсковського району Луганської

області, такого, що не має судимості,

засуджено за ч.3 ст. 191 КК України до обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 1рік, кожного.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покладено обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та періодично з`являтися для реєстрації.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у солідарному порядку, на користь ТОВ "Агро-ХСІ" 190 грн. завданої шкоди.

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не переглядався.

Як визнав суд, 15 листопада 2007 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, працюючи у ТОВ "Агро-ХСІ", відповідно завідуючою током, завідуючою складом та водієм, будучи матеріально-відповідальними особами, перебуваючи на території току вказаного товариства, що на вул. Миру у с. Піски Новопсковського району, привласнили насіння соняшника вагою 4 090 кг., що було їм ввірене.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, завдали ТОВ "Агро-ХСІ" шкоду на загальну суму 11 656 грн. 50 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, просить вирок щодо них скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону та призначення їм м'якого покарання.

Прокурор зазначає, що на порушення ст.ст. 75, 77 КК України, суд необґрунтовано звільнив засуджених від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права займати матеріально-відповідальні посади.

Крім того, прокурор вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особи засуджених через м`якість.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікація їх дій за ч.3 ст. 191 КК України в поданні прокурора не оспорюються.

Як убачається із вироку, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 191 КК України до обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 1 рік, кожного. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Твердження прокурора про призначення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 м`якого покарання в частині призначення основного покарання не можна визнати підставними.

Зі справи видно, що суд, дійшовши до висновку про винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, призначаючи засудженим основне покарання, дотримався вимог ст. 65 КК України, урахував усі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення і зробив вірний висновок про можливість виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без реального відбування покарання.

При цьому суд навів сукупність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і врахував дані про особи, а саме те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позитивно характеризуються, у вчиненому зізналися та щиро розкаялися. Судом також ураховано як пом'якшуючу обставину і те, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітніх дітей. Обставин, що обтяжують покарання засуджених, судом не встановлено.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Проте, відповідно до вимог ч.1 ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробовуванням застосовується лише до певних основних покарань і не застосовується до призначених відповідно до ст. 77 КК України додаткових покарань, про що суд має зазначити у резолютивній частині вироку.

Такі роз`яснення містяться і в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року"Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) .

Місцевий суд при постановлені вироку щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнив засуджених з випробуванням на підставі ст. 75 КК України як від основного, так і від додаткового покарання у виді позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 1 рік кожного, що не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначення покарання в частині звільнення засуджених від відбування додаткового покарання.

При новому судовому розгляді справи суд має розглянути справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити частково.

Вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суддів.