Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 30 квітня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2007 року,

заступник прокурора Одеської області постановою від 24 листопада 2007 року порушив кримінальну справу щодо голови Балтського районного суду Одеської області ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно із цією постановою приводом до порушення кримінальної справи була заява директора ТОВ "Садко" ОСОБА_4 щодо незаконних дій судді ОСОБА_3 при розгляді цивільної справи за позовом ПП "Агрокомпас" до ТОВ "Садко" та ОСОБА_2, а підставами - дані, які містилися у матеріалах дослідчої перевірки та вказували на те, що, розглядаючи зазначену цивільну справу без участі відповідачів - представника ТОВ "Садко" та ОСОБА_2, які не були належним чином повідомлені як про наявність позову щодо них, так і про час та місце слухання справи, суддя ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, внесла до протоколу судового засідання та рішення суду від 31 серпня 2005 року завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_2 приймала участь у розгляді справи та давала пояснення.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007 року за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 скасовано постанову заступника прокурора Одеської області від 24 листопада 2007 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та відмовлено в порушенні вказаної кримінальної справи.

Постанова місцевого суду була оскаржена прокурором до апеляційного суду Одеської області.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2007 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення як постановлені з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суди безпідставно скасували постанову про порушення кримінальної справи, оскільки розглядали це рішення не з точки зору наявності приводів і підстав для його прийняття, а вдалися до оцінки дій прокуратури щодо перевірки повідомлення про злочин із посиланням на необхідність встановлення на цій стадії обставин, які підлягають доказуванню в кримінальній справі при провадженні досудового слідства.

Захисником ОСОБА_1 подані заперечення на касаційне подання.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи постанову заступника прокурора Одеської області про порушення кримінальної справи щодо голови Балтського районного суду Одеської області ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, суд послався на те, що при її винесенні були порушені вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, зокрема, у постанові не наведено достатніх даних для прийняття такого рішення; не проведено належної перевірки відомостей, що містилися в заяві директора ТОВ "Садко" ОСОБА_4 Також суд послався і на відсутність законних приводів для порушення кримінальної справи.

Проаналізувавши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, колегія суддів вважає зазначене рішення місцевого суду помилковим, передчасним і таким, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.

Так, як убачається з матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, 6 серпня 2007 року до прокурора Одеської області звернувся директор ТОВ "Садко" ОСОБА_4 із заявою, у якій порушував питання про перевірку законності дій голови Балтського районного суду Одеської області ОСОБА_3 при розгляді цивільної справи за позовом ПП "Агрокомпас" до ТОВ "Садко" і ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2, внаслідок чого суддею ОСОБА_3 31 серпня 2005 року було постановлене рішення, яким з ТОВ "Садко" стягнуто 3 696 412 грн. 86 коп., а з ОСОБА_2 3 700 грн. Своє прохання ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що про існування позову ПП "Агрокомпас", про розгляд справи в суді та про прийняте рішення він дізнався тільки після того, як 17 липня 2007 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного рішення суду.

Саме на цю заяву директора ТОВ "Садко" ОСОБА_4 міститься посилання у постанові про порушення кримінальної справи як на привід до її порушення.

Отже, висновок суду щодо відсутності в оскаржуваній постанові належних приводів до порушення кримінальної справи зроблений без врахування вимог ч. 1 п. 1 ст. 94 КК України.

У відповідності до вимог ст. 97 КПК України УБОЗ ГУМВС України в Одеській області була проведена дослідча перевірка, матеріали якої і стали підставою до порушення кримінальної справи. Згідно з даними, що містилися у цих матеріалах, голова Балтського районного суду Одеської області - суддя ОСОБА_3, розглядаючи цивільну справу за позовом ПП "Агрокомпас" до ТОВ "Садко" та ОСОБА_2, без участі відповідачів, які не були належним чином повідомлені про наявність позову та про час і місце розгляду справи, внесла до протоколу судового засідання та рішення суду від 31 серпня 2005 року завідомо неправдиві дані про те, що відповідач ОСОБА_2 приймала участь у розгляді справи та давала пояснення.

За змістом ч. 13 ст. - 236-8 КПК України, розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи має провадитися суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити, зокрема, чи є в заяві або повідомленні про злочин дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі, при цьому суддя не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, суддя місцевого суду розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, порушив вимоги вказаного закону, перевіряючи приводи й підстави для винесення зазначеної постанови, заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Зокрема, вдався до оцінки пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_5- директора ПП "Агрокомпас", ОСОБА_6, ОСОБА_2, а також довіреності на ім'я ОСОБА_7, протоколу судових засідань по цивільній справі та інших документів; указав на необхідність до порушення кримінальної справи проведення почеркознавчої експертизи тощо.

На підставі оцінки та аналізу матеріалів дослідчої перевірки, суд дійшов висновку про відсутність у них достатніх даних для висновку про наявність у діях ОСОБА_3 всіх необхідних ознак складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, зокрема, вказав на не встановлення органами досудового слідства мотиву дій ОСОБА_3 та обізнаності останньої у тому, що подані до суду документи є підробленими; відсутність у постанові про порушення кримінальної справи посилання на те, які наслідки настали від дій ОСОБА_3, кому і яка шкода заподіяна її діями.

Проте, відповідно до вимог ст. 64 КПК України, наведені обставини (висновки) можуть бути встановлені лише при провадженні досудового слідства, в умовах визначених кримінально-процесуальною процедурою.

Крім цього, відповідно до вимог ст. - 236-8 КПК України, у разі оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи особа, за заявою якої було порушено кримінальну справу, повідомляється про надходження скарги, а також про час і місце її розгляду судом, а при явці в судове засідання їй надається слово для дачі пояснень.

Як убачається з матеріалів справи, місцевий суд, прийнявши до розгляду скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та відкривши по ній провадження, не повідомив про це ОСОБА_4, за заявою якого була порушена кримінальна справа, як і про час та місце розгляду скарги.

Це призвело до порушення прав ОСОБА_4, який був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи та скористатися своїми процесуальними правами, що колегія суддів вважає істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, оскільки це перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і прийняти законне рішення.

Оскільки апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора та, залишаючи її без задоволення, не звернув уваги на допущені помилки і не усунув їх, то ухвала апеляційного суду, як і постанова місцевого суду, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007 року про скасування постанови заступника прокурора Одеської області від 24 листопада 2007 року про порушення кримінальної справи щодо голови Балтського районного суду Одеської області ОСОБА_3 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2007 року про залишення вказаної постанови суду без зміни с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд.