розглянула в судовому засіданні 28 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 16 травня 2008 року.

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1народження,

раніше неодноразово судимого,

останнього разу 18.10.2007 року за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 311, ч.1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

- за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 311 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч.2 ст. 317 КК України на 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч.1 ст. 313 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців із конфіскацією всього майна.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, приєднано частину невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 18.10.2006 року та ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна.

За вироком суду ОСОБА_1, який був раніше судимим за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 309, 317 КК України, засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Приблизно в липні 2007 року ОСОБА_1, знаходячись в дворі покинутого будинку по вул. О.Вишні в м. Лисичанську, повторно зірвав рослини коноплі та переніс їх до літньої кухні будинку АДРЕСА_1, де шляхом висушування і подрібнення виготовив наркотичний засіб - канабіс, вагою 61,6г, частину якого, вагою 61,1 г. незаконно зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_2, а частину вагою 0,5 г зберігав при собі як з метою збуту, так і для особистого вживання.

У середині грудня 2007 року ОСОБА_1 повторно в будинку за місцем свого проживання за вищевказаною адресою організував місце для незаконного вживання наркотичних засобів, розмістивши в даному приміщенні саморобний пристрій для вживання наркотиків шляхом викурювання, та безкоштовно надавав це приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу - канабісу шляхом викурювання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Приблизно в 20 числах грудня 2007 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання незаконно виготовив обладнання, призначене для використання як зворотного холодильника при виготовленні психотропної речовини - препарату, кустарно виготовленого з ефедрину, у виді скляної труби з гумовою пробкою.

04.01.2008 року в денний час ОСОБА_1 за місцем свого проживання повторно незаконно виготовив прекурсор - ефедрин (псевдоефедрин) з метою його використання в процесі виготовлення психотропної речовини, який зберігав до моменту вилучення його працівниками міліції 05.01.2008 року.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 22 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що кримінальна справа щодо нього сфальсифікована, свідки по справі обмовили його, а на досудовому слідстві до нього застосовувалися фізичний та психологічний тиск. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами. Посилається на те, що при призначенні йому покарання судом не було враховано, що він позитивно характеризувався та утримував матір-інваліда ІІ групи. Вказує на формальність розгляду справи судом апеляційної інстанції. Просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції, перегляду відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.2 ст. 317, ч.1 ст. 313 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, доведена сукупністю доказів, наведених у вироку, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які стверджували, що ОСОБА_1 неодноразово безкоштовно пригощав їх наркотичним засобом - каннабісом, який вони викурювали в домоволодінні за місцем проживання засудженого; даними протоколів очних ставок ОСОБА_1 зі свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час яких останні підтвердили факт збуту засудженим наркотичного засобу та надання їм приміщення для його вживання; даними протоколу огляду і вилучення у ОСОБА_1 каннабісу, пристрою для вживання наркотичних засобів, прекурсору ефедрину (псевдоефедрину), скляної трубки з гумовою пробкою, яка використовувалася як зворотний холодильник для виготовлення психотропної речовини, а також іншими наведеними у вироку доказами.

Підстав для обмови ОСОБА_1 свідками по справі не встановлено, на наявність таких підстав, що заслуговують на увагу, не посилається і сам ОСОБА_1

Суд, всебічно та повно дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.2 ст. 317, ч.1 ст. 313 КК України.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість його засудження, однобічність досудового слідства і судового розгляду справи є безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Твердження ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, були предметом перевірки органів прокуратури, судів першої та апеляційної інстанцій і свого підтвердження не знайшли. Висновки судів у цій частині належно мотивовані і з ними погоджується й колегія суддів.

Твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі, що у судовому засіданні йому було відмовлено у фіксації процесу технічними засобами, спростовується протоколом судового засідання, за яким такого клопотання він не заявляв.

За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи не було порушено вимог закону тим, що судовий процес не фіксувався технічними засобами.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за вчинені злочині суд урахував їх тяжкість, дані про особу засудженого, який неодноразово судимий, характеризувався позитивно, був працевлаштований, пом'якшуючої покарання обставини - наявності на утриманні матері - інваліда ІІ групи.

головуючого	Синявського О.Г.,
суддів	Кліменко М.Р. і Пекного С.Д.