Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 28 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Харківської області на судове рішення щодо ОСОБА_1

За вироком Харківського районного суду Харківської області від 5 березня 2008 року

засуджений за ч.3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України суд постановив звільнити ОСОБА_1від покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки, та поклав на засудженого виконання ряд обов'язків, що передбачені у ст.76 цього Кодексу.

Суд вирішив стягнути із засудженого ОСОБА_1витрати за проведення судових експертиз в розмірі 1 160 грн. 20 коп.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1не переглядався.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 17 червня 2007 року, приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем "Ауді-100", під час руху по автодорозі "Харків-Сімферополь-Севастополь" зі сторони м. Харкова в напрямку м. Мерефа Харківського району Харківської області, в районні 26 км, він грубо порушив п.п. 1.5, 2.3 "б", 10.1 Правил дорожнього руху. Зокрема, здійснюючи обгін з правої сторони автомобіля "АЗЛК-408", що рухався у тому ж напрямку, ОСОБА_1 виїхав на узбіччя, де допустив зіткнення з автомобілем "VOLKSWAGEN LT-35", що стояв на узбіччі. Внаслідок цього зіткнення були смертельно травмовані пасажири автомобіля "Ауді-100" ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які знаходились біля автомобіля "VOLKSWAGEN LT-35".

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, ставить питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд.

На указане подання прокурора від імені потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також від ОСОБА_11 надійшли заперечення, у яких вони просять касаційне подання залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення засудженого та потерпілої ОСОБА_2 про необґрунтованість касаційного подання і відсутність підстав для його задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню.

Із змісту вироку вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України. Правильність такого висновку у касаційному поданні не оспорюється.

Що ж стосується призначення засудженому покарання, то колегія суддів вважає обґрунтованими викладені у касаційному поданні прокурора доводи про те, що вирішення судом першої інстанції питання призначення ОСОБА_1 як основного, так і додаткового покарання не відповідає вимогам статей 69 та 75 КК України

Зокрема, судом недостатньо було враховано те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, в результаті якого загинуло 5 осіб, в тому числі одна малолітня дитина.

З врахуванням змісту показань ОСОБА_1, даних ним у судовому засіданні стосовно обставин вчинення ним злочину, сумнівним є викладений у мотивувальній частині вироку висновок суду про щире каяття ОСОБА_1 скоєному.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що постановлений стосовно ОСОБА_1вирок необхідно скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості цього покарання, а справу слід направити на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду, у разі доведеності винуватості ОСОБА_1 вчиненні злочину, суду слід призначити йому покарання з дотриманням відповідних вимог КК України (2341-14) .

Оскільки підставою для скасування вироку є неправильне вирішення питання призначення засудженому покарання інші, викладені у касаційному поданні доводи прокурора щодо неповноти судового слідства, не підлягають розгляду касаційним судом, але повинні бути враховані та перевірені під час проведення нового судового розгляду.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на ряд порушень кримінально-процесуального закону, у тому числі й істотних, які допустив суд першої інстанції при розгляді даної кримінальної справи.

Як видно із змісту протоколу судового засідання, засудженому не було надано можливості виступити в дебатах. Аналогічне порушення було допущено щодо представника потерпілої ОСОБА_13

Дані протоколу судового засідання свідчать про те, що визначивши порядок та обсяг дослідження доказів, згідно якого суд вирішив обмежитись допитом ОСОБА_1та потерпілих, надалі, під час судового слідства, суд цього порядку не дотримався. Зокрема, у якості свідка був допитаний ОСОБА_12

Крім того, приймаючи до уваги зміст показань ОСОБА_1, даних ним на початку судового слідства, у яких він оспорював фактичні обставини справи, сумнівним є рішення суду про визначення обмеженого обсягу дослідження доказів.

Суперечить не тільки встановленому судом обсягу дослідження доказів, а й вимогам ст. 306 КПК України дії суду щодо оголошення показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інших, даних ними в ході досудового слідства.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же районний суд.