розглянула в судовому засіданні у м. Києві 23 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Будьонівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2007 року щодо нього.

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Донецька, згідно зі ст. 55 КК України 1960 року такого, що не має судимості,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 20 лютого 2005 року, приблизно о 22 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_1, під час раптово виниклої сварки з ОСОБА_2 наніс їй не менше 6 ударів кулаками по голові, заподіявши закриту черепно-мозкову травму у виді синців і забійних ран обличчя, крововиливів у м'які тканини, під м'яку та тверду оболонки мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як окремо, так і в сукупності, від яких у період з 23 год. 20 лютого 2005 року до 3 год. 21 лютого 2005 року настала її смерть.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту, однобічність та упередженість досудового і судового слідства у справі, а також порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Даючи свій аналіз наявним у справі доказам, стверджує, що злочину, за який його засуджено, не вчиняв, а викладені у вироку висновки суду про його винуватість не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на суперечливих доказах, яким суд не дав належної оцінки. Зазначає, що під час досудового слідства визнав свою вину внаслідок застосування до нього незаконних методів слідства. Вказує, що в протоколі його затримання за підозрою у вчиненні злочину неправильно зазначено дату затримання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення до неї, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Так, сам ОСОБА_1 у своїх зізнанні й показаннях під час досудового слідства як підозрюваного та обвинуваченого розповів про обставини вчиненого ним щодо ОСОБА_2 злочину так, як їх наведено у вироку. Під час відтворення обстановки та обставин події він, крім того, вказав на механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2

З даних висновку судово-медичної експертизи видно, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які вказував ОСОБА_1 під час відтворення обстановки і обставин події, смерть її настала між 23 год. 20 лютого 2005 року та 3 год. 21 лютого 2005 року через деякий час (хвилини, десятки хвилин) після отриманих ушкоджень, протягом якого вона могла вчиняти цілеспрямовані дії до моменту втрати свідомості, після чого вчиняти якісь дії неможливо. Причиною смерті ОСОБА_2 є закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки мозку, яка ускладнилася розвитком набряку головного мозку.

Як пояснив експерт ОСОБА_3., який був присутній при відтворенні обстановки та обставин події, ОСОБА_1 добровільно вказував на механізм нанесення ударів ОСОБА_2, які відповідають виявленим у неї під час проведення судово-медичної експертизи тілесним ушкодженням.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_4 йому зі слів ОСОБА_1 відомо, що той наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаком по голові, після чого вона померла.

Під час очної ставки з ОСОБА_4 ОСОБА_1 підтвердив ці його показання.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_5 перед смертю ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_6 і часто ходила з синцями.

Аналогічними з цього приводу є показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Доводи ОСОБА_1 про причетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9, які він наводив у судовому засіданні суду першої інстанції, перевірялися судом та визнані безпідставними з посиланням на конкретні докази у справі.

Суд обґрунтовано визнав такими, що не підтверджують указану версію засудженого, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, допитаних у судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1, оскільки, як встановлено судом, вони мають характер припущення і спростовуються рештою доказів у справі, зокрема, даними висновку судово-медичної експертизи.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Доводи ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів слідства перевірялися під час розгляду справи судом першої інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження. Крім того, за даним фактом проведено перевірку прокуратурою Будьонівського району м. Донецька, в результаті якої винесено постанову від 7 жовтня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників органу внутрішніх справ за відсутністю в їх діях складу злочину.

Також судом перевірено і спростовано з посиланням на дані, які містяться в книзі затриманих Будьонівського РВ ДМУ УМВД України в Донецькій області, та показаннях слідчого твердження ОСОБА_1 про те, що дата його затримання за підозрою у вчиненні злочину 22 лютого 2005 року, зазначена в протоколі затримання, не відповідає дійсності.

Щодо посилань ОСОБА_1 на фальсифікацію матеріалів даної кримінальної справи, то вони мають перевірятися прокуратурою, в компетенцію касаційного суду їх перевірка не входить.

головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Лавренюка М.Ю., Пивовара В.Ф.