Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 23 квітня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 6 травня 2008 року,

постановою прокурора Залізничного району м. Львова від 29 лютого 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Згідно з постановою про порушення кримінальної справи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи працівниками органів внутрішніх справ, перевищуючи владу та службові повноваження, під погрозами застосуванням фізичного насильства примусили директора ТОВ "Інтертрак-плюс", що по вул. Шевченка, 313-б у м. Львові, ОСОБА_4 придбати вантажний автомобіль "Івеко-Євростар 440Е42", державний номерний знак НОМЕР_1, за завищеною ціною, а саме за 62000 грн., після сплати яких продовжили вимагати від ОСОБА_4 гроші, погрожуючи застосуванням фізичного насильства до нього та членів його сім'ї, внаслідок чого він був змушений сплатити ще 9900 грн.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2008 року скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на цю постанову задоволено, постанову про порушення кримінальної справи щодо них скасовано і в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 6 травня 2008 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вищевказаних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що, розглядаючи скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи щодо них, суд всупереч вимогам ст. 236-8 КПК України вдався до вирішення тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Стверджує про наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вважає необґрунтованим висновок суду про те, що заяву про вчинення злочину, яка стала приводом до порушення даної кримінальної справи, прийнято з порушенням вимог ст. 95 КПК України щодо повідомлення заявника про відповідальність за неправдивий донос.

У запереченні на касаційне подання прокурора ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають про порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні службової перевірки та порушенні кримінальної справи щодо них і наводять доводи щодо необґрунтованості касаційного подання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання і просив його задовольнити, пояснення ОСОБА_1, який заперечував проти касаційного подання, перевіривши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи щодо них та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Стосовно приводів і підстав до порушення кримінальної справи за ознаками ч. 3 ст. 365 КК України щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд у своїй постанові зазначив, що ними є матеріали перевірки, проведеної прокуратурою за заявою директора ТОВ "Інтертрак-плюс" ОСОБА_4

При цьому суд констатував, що при прийнятті від ОСОБА_4 указаної заяви було порушено вимоги ст. 95 КПК України, оскільки його не було попереджено про відповідальність за неправомірний донос, і, крім того, її було написано, як начебто зазначив сам ОСОБА_4 у заяві, адресованій суду, за сприяння працівників ВВБ УМВС України в Закарпатській області.

Але з такими висновками суду не можна погодитись.

Так, ст. 95 КПК України містить вимоги до заяв і повідомлень про злочини, які є приводами до порушення кримінальної справи, та порядку їх прийняття.

Проте, як убачається з матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заява ОСОБА_4 була адресована начальнику ВВБ в Закарпатській області ДВБ ГУБОЗ МВС України і стала підставою для проведення цим підрозділом службового розслідування викладених у ній фактів неправомірних дій щодо заявника та членів його сім'ї з боку працівника органу внутрішніх справ ОСОБА_1 Після закінчення службової перевірки її матеріали було надіслано прокурору для прийняття рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України.

На підставі матеріалів службової перевірки та матеріалів перевірки, проведеної прокуратурою, прокурор дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, і прийняв рішення про порушення щодо них кримінальної справи, що не суперечить вимогам ст. 94 КПК України, відповідно до яких приводами до порушення кримінальної справи може бути, зокрема, безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Стосовно заяви ОСОБА_4 начальнику ВВБ в Закарпатській області у постанові суду зазначено, що її було написано ним за сприяння працівників органу внутрішніх справ, на що вказує ОСОБА_4 у своїй заяві, адресованій суду. Проте зміст останньої не підтверджує такого висновку суду. Крім того, у ній зазначено, що заяву начальнику ВВБ було написано ним з метою захисту його порушених прав від неправомірних дій ОСОБА_1

Не можна визнати обґрунтованим і посилання суду як на підставу для скасування постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на те, що їх не було опитано за фактами, викладеними в заяві ОСОБА_4, і їм не було вручено постанову про порушення щодо них кримінальної справи, чим порушено їх право на захист, оскільки такі висновки суду виходять за межі судового розгляду, встановлені ст. 236-8 КПК України.

Також саме рішення суду за результатами розгляду скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи щодо них про скасування останньої і відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, викладене в резолютивній частині постанови суду, суперечить його висновкам, наведеним у мотивувальній частині постанови, про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, отриманих із законних джерел.

Крім того, висновок про відсутність в діях особи складу злочину можна зробити лише на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та оцінки доказів, що має вирішуватися судом під час розгляду справи по суті і згідно з ч. 14 ст. 236-8 КПК України не входить у компетенцію суду, який розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи щодо них в апеляційному порядку, залишив поза увагою зазначені порушення вимог закону, допущені судом першої інстанції.

Тому постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду в даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути її з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону та постановити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2008 року, якою скасовано постанову прокурора Залізничного району м. Львова від 29 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, і в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину, а також ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 6 травня 2008 року, якою постанову суду залишено без зміни, скасувати, а матеріали провадження за скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направити в той же місцевий суд на новий судовий розгляд.