Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням військового прокурора Вінницького гарнізону, який брав участь в апеляційному розгляді справи, на вирок військового суду Житомирського гарнізону від 27 серпня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 31 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1

вироком військового суду Житомирського гарнізону від 27 серпня 2008 року військовослужбовця військової частини А-0853 підполковника

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частинами 1, 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону від 31 жовтня 2008 року вказаний вирок залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 16 липня 2007 року, проходячи митний контроль через пункт митного посту "Ямпіль" Дністрянської митниці на автомобілі "Ауді-А6", вніс до митної декларації № 406030300/7/000483 від 16.07.2007 р. завідомо неправдиві дані щодо країни проживання Республіки Молдова та адреси фактичного проживання – село Подойма Каменського району, а також щодо тимчасового ввезення вказаного автомобіля на територію України, чим вчинив підробку документів. Вказану декларацію, разом із закордонним паспортом серії АН №017641, виданим 27.04.1999 р. відділом 0200 УМВС України у Вінницькій області на його ім’я ОСОБА_1, в якому містилася неправдива інформація щодо взяття останнього на консульський облік в посольстві України в Республіці Молдова та місця постійного проживання на вказаній території ОСОБА_1 надав до органу митного контролю, вчинивши тим самим використання підроблених документів.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що органами досудового слідства правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за частинами 1 та 3 ст. 358 КК України. На думку прокурора, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом порушення митних правил не є підставою до винесення виправдувального вироку за відсутністю в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину. Просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

За змістом подання, у ньому оспорюються фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій, і які перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КПК України, у касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для прийняття рішення. Суд перевірив зібрані у справі докази з точки зору їх достатності, допустимості та стосовності і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для виправдання ОСОБА_1

Із детально прописаних у мотивувальній частині виправдувального вироку і належно перевірених, як про це свідчать дані протоколу судового засідання, обставин справи видно, що ОСОБА_1, відповідно до даних, вказаних у вироку суду, перетинаючи митну територію з Республіки Молдова в Україну, при проходженні митного контролю на пункті митного посту "Ямпіль" Дністрянської митниці, як підставу для переміщення транспортного засобу - автомобілю "Ауді А6" 1995 року випуску, надав митним органам закордонний паспорт АН №-17641 на ім’я ОСОБА_1, в якому містилися неправдиві відомості про взяття останнього на консульський облік в посольстві України в Республіці Молдова (штамп посольства) та щодо його постійного місця проживання. Крім паспорту, ОСОБА_1 надав митним органам декларацію про тимчасове ввезення вказаного транспортного засобу, в яку вніс завідомо неправдиві дані щодо країни свого місця проживання та про тимчасовий ввіз на територію України вказаного автомобілю.

Вищезазначені дії ОСОБА_1 постановою Могилів–Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 4 червня 2008 року визнанні адміністративним порушенням, а саме, діями спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані ( у даному випадку паспорту), і відповідальність за такі дії передбачено ст. 352 МК України, а також заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, надання митному органу документів з такими відомостями, як підстави для звільнення від сплати податків в сумі 91745 гривень 25 копійок, відповідальність за такий вид правопорушення передбачено ст. 355 МК України.

Таким чином, у даному конкретному випадку, виходячи зі ступеню суспільної небезпечності вчиненого Томчаком, відповідальність за вказані в обвинувальному висновку неправомірні дії останнього, передбачена ст.ст. 352 та 355 Митного кодексу України, оскільки повністю охоплюється об’єктивною стороною вказаних адміністративних правопорушень.

Доводи прокурора про те, що суд не взяв до уваги ту обставину, що Томчак, порушуючи митні правила, намагався звільнився від сплати мита державі, необґрунтовані, оскільки відповідно до загальних положень Митного кодексу України (92-15) щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема, частини 3 статті 320, вказаного закону, притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов’язку сплати мита та інших податків і зборів.

До того ж, в матеріалах справи міститься не скасована постанова начальника Дністрянської митниці від 24 квітня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Томчака за ознаками злочину, передбаченого ст. 201 КК України, яка ні ким не оскаржувалася.

Апеляційний суд, перевіряючи справу щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, навів в ухвалі кожний з доводів, аналогічних доводам касаційного подання, та дав змістовну відповідь на них.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

вирок військового суду Житомирського гарнізону від 27 серпня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 31 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційне подання прокурора – без задоволення.