Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у місті Києві 21 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 27 травня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 8 серпня 2008 року.

Вказаним вироком, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, засуджено

- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна,

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна,

- за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим постановлено остаточно визначити до відбуття 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_1 постановлено звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 8 лютого 2008 року, близько 14 год., у м. Луцьку, у невстановлених досудовим слідством місці та особи незаконно безоплатно придбав речовини рослинного походження загальною масою 65,7 г, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом і були упаковані в середину двох тенісних м'ячів, та незаконно перевіз їх у смт Маневичі, де зберігав при собі в кишені куртки з метою подальшого збуту.

Крім цього, 8 лютого 2008 рокуОСОБА_1 був затриманий працівниками Маневицької виправної колонії АДРЕСА_1 при спробі перекинути вказану наркотичну речовину, упаковану в тенісні м'ячі, через зовнішню огорожу на територію Маневицької ВК.

Також приблизно за 2 роки до вказаних подійОСОБА_1 на смітнику на околиці м. Луцька, знайшов дикоростучу рослину коноплі, зірвав її та переніс до себе додому АДРЕСА_2, де таємно зберігав на горищі без мети збуту до 14 лютого 2008 року, коли вказана речовина рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 14,18 г була виявлена та вилучена працівниками міліції у ході проведеного за місцем його проживання обшуку.

У касаційному поданні та доповненнях до нього прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону в частині кваліфікації дійОСОБА_1 та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційне подання у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, органом досудового слідстваОСОБА_1 обвинувачувався у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, у замаху на незаконний збут в місцях позбавлення волі особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно, у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинених особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України (а.с. 194-207).

Досліджуючи докази у справі, суд встановив фактичні обставини справи та дійшов висновку, щоОСОБА_1 вчинив злочини, обвинувачення за якими йому було пред'явлено органом досудового слідства.

Втім, згідно з матеріалами справи, виходячи зі встановлених судом фактичних обставин справи, убачається, що суд припустився помилки при кваліфікації дійОСОБА_1 і неправильно застосував кримінальний закон.

З матеріалів справи видно, що дії, які були вчинені ОСОБА_1 8 лютого 2008 року та виразились у незаконному придбанні наркотичної речовини з метою її подальшого збуту, були об'єднані єдиним умислом з вчиненою того ж дня спробою збути наркотичну речовину у Маневицькій виправній колонії № 42.

Таким чином, викликає сумніви додаткова кваліфікація судом дійОСОБА_1 за ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України.

Слушними визнаються і доводи касаційного подання щодо неправильного застосування кримінального закону в частині кваліфікації дійОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України.

Як видно з вироку, суд за фактом вчинення ОСОБА_1 злочину у 2006 році визнав його винним у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту та інкримінував йому таку кваліфікуючу ознаку злочину, як вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

Однак, у матеріалах справи відсутні дані, що у 2006 роціОСОБА_1 був особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, таким чином вказівка суду на цю кваліфікуючу ознаку не підтверджується даними, встановленими судом, матеріалами справи, а тому її треба визнати неправильною, як і кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України.

Неправильне застосування кримінального закону, на думку колегії суддів, потягло і неправильне призначення судом покарання ОСОБА_1при обранні міри якого суд повинен виходити з вимог ст. 65 КК України, враховуючи, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вказані помилки місцевого суду не були виправлені апеляційним судом.

За таких обставин вирок Маневицького районного суду Волинської області від 27 травня 2008 року та ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 8 серпня 2008 року підлягають скасуванню, а кримінальна справа направленню на новий судовий розгляд, при якому необхідно врахувати доводи касаційного подання прокурора, у тому числі про правильність кваліфікації дійОСОБА_1 та прийняти законне і обгрунтоване рішення. Якщо при новому судовому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність винностіОСОБА_1 у вчиненні злочину, то покарання вказаній особі має бути призначеним з дотриманням вимог ст. 65 КК України, а також відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) .

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 27 травня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 8 серпня 2008 року стосовно ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.