У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Пекного С.Д. та Федченка О.С.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 21 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.
За вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2007 року
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянин України, судимий:
06.04.1999 р. за ч. 3 ст. 140 КК України
на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією
майна та з відстрочкою виконання вироку
згідно ст. 46-1 цього Кодексу на 2 роки;
21.02.2001 р. за ч. 2 ст. 141 КК України
на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
звільнений з місць позбавлення волі
26. 06. 2003 р. у зв'язку з відбуттям
покарання,
засуджений: за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст. 70 КК України суд визначив ОСОБА_1. остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,
громадянин України, судимий:
17.11.2000 р. за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140КК України на 3 роки позбавлення
волі з конфіскацією майна,
26.07.2005 р. за ч. 3 ст. 185 КК України
на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки,
засуджений: за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, встановлених за цим вироком та за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.07.2005 р., суд визначив ОСОБА_2. покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з самостійним виконанням даного покарання та покарання, призначеного із застосуванням ст. 75 КК України за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.07.2005 р.
За сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України суд призначив ОСОБА_2. остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Суд постановив стягнути з ОСОБА_1і ОСОБА_2. у солідарному порядку:
на користьОСОБА_3. 1168 грн. 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;
на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області 117 грн. 69 коп. судових витрат за проведення експертизи.
Також суд постановив стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_4 860 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 серпня 2007 року цей вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1і ОСОБА_2. визнано винуватими у вчиненні злочинів при указаних у вироку обставинах, а саме:
11 червня 2005 року, приблизно о 13 год. 30 хв., з метою вчинення крадіжки, ОСОБА_2 проник у квартиру АДРЕСА_1звідки таємно викрав телевізор "Thomson" з пультом дистанційного керування та ковдру, а всього майна на загальну суму 860 грн., що належали ОСОБА_5
04 березня 2006 року, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 таємно викрав мобільний телефон марки "Samsung X 460" з стартовим пакетом оператора "Київстар" та грошима на рахунку на загальну суму 860 грн., що належали ОСОБА_4
Крім того, 01 грудня 2006 року, у період з 18 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., поблизу будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_1. і ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, вчинили розбійний напад наОСОБА_3., поєднаний з насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, під час якого заволоділи майном потерпілої на загальну суму 1700 грн., заподіявши їй тяжкі тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений ОСОБА_1. ставить питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень і направлення справи на нове розслідування, посилаючись при цьому на неповноту та однобічність досудового і судового слідств та невідповідність висновків суду першої інстанції про вчинення ним, ОСОБА_1., розбійного нападу, фактичним обставинам справи. Крім того на думку засудженого по справі допущено порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, порушено його право на захист, вирок не підписано суддями.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що цю скаргу слід залишити без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_1і ОСОБА_2. судові рішення в порядку ст. 395 КПК України - змінити, з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни у касаційному порядку зазначених у ч.2 ст. 383 цього Кодексу судових рішень є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
У зв'язку з цим, перевірка викладених у скарзі ОСОБА_1посилань на неповноту та однобічність досудового і судового слідств, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи до компетенції касаційного суду не відносяться.
Крім того, як видно із змісту ухвали апеляційного суду, аналогічного змісту доводи засудженого ОСОБА_1були предметом розгляду апеляційної інстанції. В результаті цього розгляду, апеляція ОСОБА_1була визнана необґрунтованою із зазначенням в мотивувальній частині рішення апеляційного суду відповідних підстав.
Колегія суддів вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України відповідає тим висновкам про обставини вчинення ним неправомірних дій, до яких суд першої інстанції прийшов у результаті дослідження в судовому засіданні доказів. У зв'язку з цим, посилання ОСОБА_1на безпідставність його засудження за ч.4 ст. 187 КК України колегія суддів вважає необґрунтованими.
Питання призначення засудженому покарання суд першої інстанції вирішив відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при затриманні ОСОБА_1., пред'явленні обвинувачення тощо йому роз'яснювались процесуальні права, у тому числі й право мати захисника. Цим правом він відмовився скористатись і заявив про бажання здійснювати захист самостійно. За клопотанням ОСОБА_1., з моменту пред'явлення йому для ознайомлення матеріалів досудового слідства, була допущена до участі в справі як захисник його матір -ОСОБА_7., яка також здійснювала захист його прав і законних інтересів в суді. Отже, доводи засудженого ОСОБА_1про порушення його права на захист колегія суддів також вважає безпідставними.
Також не знайшли свого підтвердження в ході перевірки матеріалів кримінальної справи і викладені у скарзі засудженого мотиви, через які у даній справі підлягав відводу слідчий.
Безпідставними є доводи засудженого про те, що вирок не підписано суддями, оскільки з долученого до матеріалів справи оригіналу вироку вбачається, що його підписано трьома суддями, які колегіально розглядали справу.
Позбавлені підстав і посилання засудженого на неповноту протоколу судового засідання, оскільки з цим протоколом ОСОБА_1. знайомився у встановленому порядку, та письмових зауважень з приводу неправильності або неповноти указаного протоколу від засудженого не надходило.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований вирок колегією суддів по справі не виявлено.
Разом з тим, на думку колегії суддів, постановлені щодо ОСОБА_1і ОСОБА_2. судові рішення в порядку ст. 395 КПК України підлягають зміні у зв'язку із необхідністю виключити з них посилання суду першої інстанції на вчинення засудженими розбою повторно, оскільки у диспозиції ст. 187 КК України така конструктивна (кваліфікуюча) ознака розбою не передбачена, отже суд помилково послався на неї у вироку.
Інших касаційних підстав для скасування чи внесення змін до постановлених щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2. судових рішень немає.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення.
В порядку ст. 395 КПК України вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2007 року і ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінити: виключити з мотивувальної частини цих рішень посилання на вчинення засудженими розбою повторно.
С у д д і: Міщенко С.М. Пекний С.Д. Федченко О.С.