розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області від 16 січня 2008 року,

вироком суду

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. Глибокий Потік Тячівського району

Закарпатської області, мешканця с. Водиця

Рахівського району Закарпатської області,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на строк 12 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- ОСОБА_2 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області 157 грн. 50 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області від 16 січня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову та відмови в задоволенні стягнення матеріальної шкоди скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у ніч з 23 на 24 червня 2006 року в будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки умисно вбив ОСОБА_3, завдавши їй у голову удар обухом сокири та ще п'ять ударів металевим ломом.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати. Вказує, що умисне вбивство потерпілої не вчиняв і посилається на відсутність доказів його вини. Зазначає, що на досудовому слідстві до нього застосовувались незаконні методи, внаслідок чого він себе обмовив. Вказує на позбавлення його права на ознайомлення з матеріалами справи та на участь у розгляді справи в апеляційному порядку.

- потерпілий ОСОБА_4 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити в частині вирішення цивільного позову, посилаючись на необгрунтоване зменшення судом суми відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив судові рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди скасувати з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу засудженого необхідно залишити без задоволення, а касаційну скаргу потерпілого задовольнити з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства грунтуються на всебічно досліджених судом доказах і є правильними.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про його непричетність до вчинення інкримінованого йому злочину є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, в явці з повинною, на допитах як підозрюваного та обвинуваченого, які проводились за участю захисника, ОСОБА_1 повністю визнавав себе винним і давав змістовні показання про вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_3 Зокрема, ОСОБА_1 показував, що потерпіла відмовилась позичити йому гроші і за це він розлютився та вдарив її рукою в обличчя, потім завдав декілька ударів сокирою та металевим ломиком у голову. Після цього зв'язав капроновим шнуром і тканиною руки та ноги ОСОБА_3, яка лежала на підлозі непритомною, та залишив її в будинку (т. 1 а.с. 33-37, 48-51, 156-157, 159-160, 164-166).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 в присутності понятих і за участю захисника на місці події добровільно показав та розповів за яких обставин і як саме ним вчинено вбивство ОСОБА_3

Зазначені показання ОСОБА_1 об'єктивно узгоджуються з даними, що містяться в протоколах огляду місця події, з яких вбачається, що при проведенні огляду в будинку АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_3, руки якої було зв'язано капроновим шнуром, а ноги - тканиною. Також було виявлено та вилучено, зокрема, боргову розписку ОСОБА_1, сокиру, металевий ломик.

За даними висновків судово-медичної, медико-криміналістичної експертиз смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому лівої тім'яної та скроневої кісток, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми, що ускладнилось набряком та ущемлення речовини головного мозку. Виявлені в ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді дефекту кісткової тканини в лівій тім'яній ділянці та перелом лівої скроневої кістки могли виникнути від дії лапчатого лому, наданого на дослідження. Інші ділянки прикладення сили на кістках склепіння черепа та рвано-забійні рани на шкірних покривах могли виникнути як від дії наданого на дослідження лому, так і від дії обуха сокири (т. 1 а.с. 103-108, 147-149).

Згідно з даних протоколу огляду будинку ОСОБА_5 при проведенні огляду було виявлено і вилучено чоловічу сорочку світло-зеленого кольору з множинними плямами бурого кольору, яку при пред'явленні предметів для впізнання ОСОБА_1 впізнав як ту, в якій він був одягнутий, коли вчинив убивство ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві підтвердив ту обставину, що в день вчинення даного злочину ОСОБА_1 був одягнутий у сорочку світло-зеленого кольору.

За даними висновку судово-імунологічної експертизи на двох слідах на правому рукаві сорочки, вилученої в будинку, де проживав ОСОБА_1, виявлено кров людини, походження якої можливе від ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 113-117).

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 і з наведенням переконливих мотивів відхилив його показання про непричетність до скоєння даного злочину.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що визнавальні показання він давав внаслідок застосування до нього незаконних методів досудового слідства перевірялись прокурором і судом і не знайшли свого підтвердження.

Крім того, як видно з матеріалів справи, впродовж досудового слідства захист прав і законних інтересів ОСОБА_1 здійснював професійний захисник; будь-яких скарг на дії працівників правоохоронних органів ОСОБА_1 не подавав.

За даними висновку судово-медичної експертизи при затриманні ОСОБА_1 в нього яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено (т. 1 а.с. 109).

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно, а покарання призначено йому з дотриманням вимог ст. 65 КК України і є необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на те, що матеріали справи не містять клопотань ОСОБА_1 про ознайомлення його з матеріалами справи та про виклик для дачі пояснень в апеляційний суд, доводи засудженого про позбавлення його такого права є безпідставними.

Разом з тим, доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_2 про неправильне вирішення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди є слушними.

Згідно з діючим законодавством розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Розглядаючи позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд не дотримався вимог закону, а також роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р. (v0004700-95) із змінами від 25.05.2001 р., внаслідок чого постановив необгрунтоване рішення про часткове задоволення його позовних вимог.

Допущений судом першої інстанції недолік при апеляційній перевірці вироку виправлений не був. Разом з тим, в ухвалі апеляційний суд зазначив дослівно, що "доводи апеляції потерпілого не заслуговують на увагу, оскільки є голослівними", що суперечить суті позовних вимог, характеру моральних страждань, яких ОСОБА_4 зазнав у зв'язку з смертю його найближчої людини - матері.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постановлених у справі судових рішень у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди і направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, при касаційному розгляді справи не встановлено.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити.

Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області від 16 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

головуючого	Міщенка С.М.,
суддів	Пекного С.Д. і Федченка О.С.