Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 квітня 2009 рок0у кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції, та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо останнього.

Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 191 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на 2 роки.

ОСОБА_1 було засуджено за те, що він, будучи службовою особою і обіймаючи посаду інженера Коломийської філії ДП "Івано-Франківськстандартметрологія", протягом четвертого кварталу 2006 року та другого кварталу 2007 року, зловживаючи службовим становищем, без отримання завдання та не повідомляючи директора вказаної філії, самовільно провів повірки засобів вимірювальної техніки на торгових підприємствах Снятинського, Косівського, Городенківського та Тлумацького районів, після чого проставляв тавро з позначкою "другий квартал 2007". За проведені повірки ОСОБА_1 вимагав та отримав від підприємців оплату готівкою на загальну суму 1396 грн., однак проведені роботи у журналі реєстрації договорів не облікував, акти здачі-приймання виконаних робіт у бухгалтерію підприємства не здавав, а гроші привласнив.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2008 року вирок змінено: діїОСОБА_1 перекваліфіковані з ч.2 ст. 191 КК України на ч.1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 850 грн. штрафу. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення щодоОСОБА_1 із направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що засуджений не є службовою особою, вказує на порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засудженийОСОБА_1. просить скасувати судові рішення щодо нього, а справу закрити на підставі п.1 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочину. Посилається на, порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, що призвело до його необґрунтованого засудження.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., прокурора Опанасюка О.В., який частково підтримав касаційне подання і вважав, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, думку засудженогоОСОБА_1, який просив залишити без задоволення касаційне подання і задовольнити його касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційна скарга підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

З матеріалів кримінальної справи видно, що органом досудового слідства діїОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.2 ст. 191 КК України. З такою кваліфікацією погодився і суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції перекваліфікував дії засудженого з ч.2 ст. 191 КК України на ч.1 ст. 190 КК України. При цьому суд зазначив у ухвалі лише те, щоОСОБА_1. не був службовою особою, однак висновку свого не обґрунтував, і не мотивував свого рішення щодо перекваліфікації дій засудженого, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України.

При цьому апеляційний суд не звернув уваги, що згідно з посадовою інструкцією інженера з метрології Коломийської філії (а.с.13-14), якою керувавсяОСОБА_1. у своїй роботі, він був наділений певними владними повноваженнями, зокрема мав право заборонити використання або випуск з виробництва та ремонту ЗВТ, анулювати результати повірки ЗВТ.

Необхідно також звернути увагу на суперечливість висновків апеляційного суду, який в ухвалі зазначив, що суд першої інстанції невірно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст. 190 КК України, хоча насправдіОСОБА_1. засуджений за ч.2 ст. 191 КК України.

Необґрунтована перекваліфікація дій засудженого судом апеляційної інстанції потягла і неправильне призначення покарання.

Враховуючи викладене, на підставі ч.1 ст. 398 КПК України, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно повно і всебічно дослідити всі докази по справі, дати їм належну оцінку і постановити законне і обґрунтоване рішення.

З наведених вище підстав доводи засудженогоОСОБА_1 про відсутність складу злочину у його діях мають бути перевірені під час нового апеляційного розгляду.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції, та касаційну скаргу засудженогоОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2008 року, постановлену у справі щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі суду.