Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2008 року та постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 162 КК України на два роки обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 27 листопада та 24 грудня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно проникав до житла ОСОБА_2

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2008 року визначено порядок застосування покарання за цим вироком та вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 червня 2008 року. Відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - три роки шість місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, оскільки призначивши покарання за порушення ОСОБА_1 недоторканності житла ОСОБА_2, суд, за наявності вироку від 6 червня 2008 року, не застосував положень ч. 4 ст. 70 КК України та не призначив покарання за сукупністю злочинів.

Зазначає прокурор в поданні й про те, що суд, визначаючи постановою від 30 жовтня 2008 року порядок застосування покарання при наявності двох вироків, порушив вимоги ст. 71 КК України.

Просить вирок місцевого суду від 13 серпня 2008 року та постанову від 30 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, 6 червня 2008 року ОСОБА_1 був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України за злочини, вчинені ним у квітні-липні 2006 року.

Проте, засуджуючи ОСОБА_1 13 серпня 2008 року за ч.1 ст. 162 КК України, суд належним чином не з'ясував даних про особу винного та, на порушення вимог ч.4 ст. 70 КК України, не призначив йому покарання за сукупністю злочинів.

Крім того, на порушення вимог ст. 413 КПК України, при визначенні порядку застосування покарання за двома вироками щодо ОСОБА_1, не з'ясовано, чи звернений до виконання вирок від 6 червня 2008 року, чи було відомо про цей вирок суду, який постановив останній за часом вирок, хоча з'ясування вказаних питань має значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин оскаржувані вирок та постанова підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2008 року та постанову цього ж суду від 30 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.