Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 9 червня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волістроком на 2 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 п.п. 2,3 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 474 грн. 28 коп. матеріальної шкоди, 4000 грн. моральної шкоди і 2000 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 грн. скасовано. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 15000 грн. моральної шкоди. В решті цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 2 жовтня 2007 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, на земельній ділянці ОСОБА_3, розташованій по АДРЕСА_1 під час сварки з останнім, яка виникла щодо розмежування земельних ділянок, умисно наніс потерпілому удар кулаком в грудну клітку, від чого той впав, після цього наніс ОСОБА_3. ще декілька ударів ногами по ногах та тілу потерпілого. Після цього ОСОБА_3 зайшов до будинку, викликав працівників міліції та повернувся на місце конфлікту, де ОСОБА_1 знову вмисно наніс потерпілому удар кулаком в грудну клітку, від чого той упав на землю, після чого наніс ОСОБА_3. ще декілька ударів руками та ногами в грудну клітку та ребра зліва, внаслідок чого потерпілому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2. вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, безпідставність застосування ст. 75 КК України та необґрунтованість часткового задоволення цивільного позову, просить вирок та ухвалу скасувати, призначити засудженому покарання у виді обмеження волі та задовольнити в повному обсязі цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, потерпілого та його представника, які підтримали касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій не оспорюються в касаційній скарзі та підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Покарання за цим законом йому призначено з додержанням ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується та обставини, яка обтяжує покарання.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи та відшкодування потерпілому заподіяної шкоди, колегія суддів вважає обране ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для скасування судових рішень із-за невідповідності призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі не вбачає.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства України не виявлено.

Цивільний позов, з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, вирішено у відповідності до чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2 відмовити.