Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 р., яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України,

за ст. 187 ч. 4 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ст. 115 ч. 2 п. 6, 12 КК України на 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання - 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

українця, громадянина України,

раніше судимого -

6.05.2008 р. за ст. 296 ч. 1 КК України

з застосуванням ст. 69 КК України

до штрафу в сумі 510 гривень засуджено:

за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ст. 115 ч. 2 п. 6, 12 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст.ст. 70, 71 КК України остаточно за сукупністю злочинів і вироків призначено покарання - 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна зі штрафом в сумі 510 гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 882 гривні 36 коп. з кожного судових витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винуватими і засуджено за те, що вони 14 липня 2008 року, в с. Любимівка Дніпропетровської області, близько 3 години, з метою розбійного нападу і убивства, за попередньою змовою групою осіб проникли в будинок АДРЕСА_1, в якому проживала ОСОБА_3 1931 року народження, де напали на неї, задушили і заволоділи її майном на загальну суму 710 гривень.

При цьому ОСОБА_1 закривав потерпілій рот і ніс, а ОСОБА_2. тримав за ноги не даючи можливості потерпілій чинити опір.

На вирок подані касаційні скарги.

Засуджений ОСОБА_2., як видно із змісту його касаційної скарги, просить вирок щодо нього змінити і пом'якшити покарання.

Доводи скарги обгрунтовуються тим, що в суді не доведено його участі у вчиненні злочину, за який його засуджено. Крім того, зазначає, що суд без достатніх підстав призначив йому як співучаснику злочину більш суворіше покарання ніж виконавцю.

Засуджений ОСОБА_1, як видно із змісту його касаційної скарги, не заперечуючи скоєного разом з ОСОБА_2 злочину, просить пом'якшити покарання, посилаючись на те, що злочин вчинив під впливом ОСОБА_2 і щиро розкаявся у вчиненому.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженими злочинів.

Висновки суду грунтуються на доказах детально викладених у вироку.

Доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що в суді не доведено його участі у вчиненні убивства потерпілої, безпідставні.

Вони спростовані як показання засудженого ОСОБА_1 про обставини вчинення ним і ОСОБА_2 злочину, так і показаннями ОСОБА_2 в судовому засіданні, де він визнав, що тримав за ноги потерпілу, коли ОСОБА_1 її душив.

Показання засуджених об'єктивно підтверджені даними протоколу огляду місця події, наявністю на трупі потерпілої тілесних ушкоджень, та висновкам експертизи про причину смерті останньої.

Вказаним доказам в їх сукупності з іншими доказами у справі суд дав належну оцінку і дійшов обгрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку.

Ці його злочинні дії правильно кваліфіковані за ст. 187 ч. 4 і ст. 115 ч. 2 п. 6, 12 КК України.

Покарання обом засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу кожного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

При цьому суд, врахувавши те, що ОСОБА_2. був ініціатором злочину, і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обгрунтовано призначив йому покарання, яке за розміром більше ніж ОСОБА_1.

Не знаходить колегія суддів підстав до задоволення скарги ОСОБА_1 про пом'якшення йому покарання, оскільки воно призначене в межах санкції ст. 115 ч. 2 КК України з урахуванням пом'якшуючих покарання обставин, в тому числі і тих на які засуджений посилається у скарзі, і не є максимальним.

Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обгрунтованість вироку, не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо них - без зміни.