розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 17 червня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянку України, уродженку с. Філатовське Сухолозького району Свердловської області, мешканку АДРЕСА_1, не судиму,

засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у сфері господарської діяльності, на два роки; за ч. 1 ст. 366 КК України на один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на один рік; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на два роки; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладенням на неї передбачених ст. 76 КК України обов'язків: не виїжджати на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації в зазначені органи.

ОСОБА_1 засуджено за вчинення таких злочинів.

У серпні 2006 р., зловживаючи своїм службовим становищем - посадою головного бухгалтера ВАТ "Камінь-Каширська ремонтно-механічна майстерня", діючи в інтересах доньки ОСОБА_2, з корисливих мотивів та з метою незаконного отримання виплат соціальної допомоги ОСОБА_1 склала і подала до Камінь-Каширської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підроблені нею завідомо неправдиві офіційні документи, зокрема наказ № 3 від 11 лютого 2005 р. про прийняття ОСОБА_2 на посаду інженера по кадрах ВАТ "Камінь-Каширська РММ", розрахунок залишку коштів за Фондом від 19 червня 2006 р., протокол засідання комісії з соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вказаного підприємства від 29 травня 2006 р. про призначення ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах, хоча остання фактично на підприємстві не працювала. На підставі цих документів ОСОБА_1 через Камінь-Каширське відділення банку "Райфайзенбанк-Аваль" шляхом привласнення та зловживання службовим становищем незаконно отримала кошти в сумі 742 грн. 11 коп., що належали Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, і шляхом розтрати передала доньці.

Також ОСОБА_1 протягом 2005-2006 років складала, видавала завідомо неправдиві документи та вносила до офіційних документів ВАТ "Камінь-Каширська РММ" завідомо неправдиві відомості. Зокрема, від імені голови правління зазначеного підприємства ОСОБА_3 зробила резолюцію та підпис на заяві від 10 лютого 2005 р. про своє звільнення з посади головного бухгалтера та заяві про прийняття на роботу ОСОБА_2, а також підписи на наказах про своє звільнення від 10 лютого 2005 р., прийняття на посаду інспектора по кадрах ОСОБА_2 від 11 лютого 2005 р. та про звільнення останньої з цієї посади від 26 вересня 2006 р.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 17 червня 2008 р. вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить постановлені щодо неї судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу закрити за відсутністю в її діях складу злочину, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що ухвалу апеляційного суду треба скасувати, а справу - направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляції, у тому числі, якщо для цього є підстави, і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляціях, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі і додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довод не залишився нерозглянутим. Згідно зі ст. 377 КПК України в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які вона визнана необґрунтованою, а доводи апелянта - безпідставними.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції належним чином не виконав.

Зокрема, засуджена ОСОБА_1 в апеляції оспорювала висновки суду першої інстанції про привласнення нею чужого майна шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення, наполягала на його скасуванні у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю досудового та судового слідства. При цьому вона посилалася на конкретні матеріали справи: показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вказуючи на наявні суперечності між показаннями останніх та показаннями голови правління ВАТ "Камінь-Каширська РММ"; зазначала про те, що про факт її звільнення з посади головного бухгалтера ВАТ "Камінь-Каширська РММ" 10 лютого 2005 р. зазначено в акті перевірки цього підприємства територіальною державною інспекцією праці у Волинській області, проведеної в жовтні-листопаді 2005 р., та в приписі державного інспектора праці від 8 листопада 2005 р. за результатами перевірки.

Однак викладені в апеляції доводи суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не дав на них обґрунтованої відповіді.

Так, висновок суду про те, що засуджена не була звільнена з посади головного бухгалтера, тобто була службовою особою в розумінні ч. 2 ст. 191 КК України, апеляційний суд зробив на тій підставі, що протягом 2005-2007 років вона зберігала окремі документи підприємства, зокрема шість трудових книжок.

Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що згідно з відповіддю Камінь-Каширського районного центру зайнятості від 23 серпня 2007 р. (а.с. 42) 15 лютого 2005 р. ОСОБА_1 звернулася в центр зайнятості з питання працевлаштування і 22 лютого 2005 р. їй надано статус безробітної. З 10 до 24 березня 2005 р. за направленням центру зайнятості вона проходила курси підвищення кваліфікації і була знята з обліку 30 березня 2005 р. Крім того, суд апеляційної інстанції не вжив жодних заходів з метою перевірки наданих засудженою копій акту перевірки ВАТ "Камінь-Каширська РММ" територіальної державної інспекції праці від жовтня 2005 р. та припису державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці від 8 листопада 2005 р. (а.с. 152-154), дані яких містять істотні суперечності з показаннями голови правління ВАТ "Камінь-Каширська РММ" ОСОБА_3

Не посилаючись на будь-які докази та не обґрунтовуючи такий висновок, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив те, що ОСОБА_1 підробила накази про своє звільнення з роботи та прийняття на роботу і звільнення з роботи її дочки ОСОБА_2, а також інші документи. Як на доказ винності ОСОБА_1 в підробленні документів, суд першої інстанції послався на висновок почеркознавчої експертизи, зазначивши, що згідно висновку експерта № 128 від 11 березня 2008 р. підписи на наказах про прийняття та звільнення з роботи виконані не головою правління ВАТ "Камінь-Каширська РММ" ОСОБА_3, хоча, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 139, зв.), такого висновку експерт не робив.

Таким чином, апеляційний суд при розгляді та вирішенні справи в апеляційному порядку істотно порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим його ухвалу належить скасувати, а справу - направити на новий апеляційний розгляд.

головуючого	Пилипчука П.П.,
суддів	Косарєва В.І. та Пекного С.Л.,
за участю прокурора	Гладкого О.Є.