Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 14 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2008 року щодо ОСОБА_2

зазначеним вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя с. Зозівка Липовецького району

Вінницької області, раніше не судимого,

засуджено до обмеження волі:

- за ч. 1 ст. 190 КК України на строк 2 роки;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України на строк 2 роки 6 місяців;

- за ч. 2 ст. 358 КК України на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на строк 1 рік.

На підстав ст. 70 КК України ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.

Постановлено стягнути з засудженого на користь кредитної спілки "Фаворит" 22142 грн. 78 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

В апеляційному порядку зазначений вирок не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він на початку червня 2006 року з метою отримання кредиту, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, підробив за допомогою комп'ютера та роздрукував довідку про дохід за останні 6 місяців з печаткою ДП "Вінницькі магістральні електричні мережі" та ксерокопію сторінки з трудової книжки. ОСОБА_2 особисто підробив у зазначених документах підписи від імені директора та бухгалтера та вніс до ксерокопії трудової книжки неправдиві відомості щодо його роботи на зазначеному підприємстві.

20 червня 2006 року, приблизно о 15 годині 35 хвилин, з метою отримання кредиту ОСОБА_2 подав до філії кредитної спілки "Фаворит", яка розташована по вул. Келецькій 64/47 в м. Вінниці підроблені документи: ксерокопію трудової книжки, довідку про дохід та паспорт громадянина України, в якому невстановлена слідством особа підробила печатку про реєстрацію ОСОБА_2 в м. Вінниці.

Він же, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, тобто подання завідомо підроблених документів оформив кредит на придбання побутової техніки у вказаній філії, чим спричинив кредитній спілці "Фаворит" матеріальну шкоду на загальну суму 22142 грн. 78 коп.

Крім того, 23 серпня 2006 року, ОСОБА_2 умисно, повторно з корисливих мотивів, шляхом обману, тобто надання завідомо підроблених документів, намагався отримати кредит у ТОВ "Фаворит-Капітал" на придбання ноутбука, однак свій злочин до кінця не довів, оскільки був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі захисник засудженого - адвокат ОСОБА_1 вказує на недоведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 190 та ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України; зазначає, що сума цивільного позову вирахувана невірно. У зв'язку з викладеним просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 2 на ч. 1 ст. 358 КК України та пом'якшити йому за цим законом міру покарання; за ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 190 та ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України засудженого виправдати; застосувати до ОСОБА_2 Закон України "Про амністію" від 19.04.2007 (955-16) року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтуються на всебічно досліджених судом доказах.

Зокрема, частковому визнанні своєї вини засудженим, який в судовому засіданні показав, що восени 2006 року зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_4, який запропонував йому за винагороду зробити в паспорті штамп прописки в м. Вінниці; зазначив, що довідку про доходи на прохання ОСОБА_2 було зроблено в Інтернет-салоні шляхом сканування, після чого він особисто вписав туди неправдиві відомості, зробив відповідні підписи і подав завідомо неправдиві документи для оформлення кредиту. Деякі речі, отримані в кредит, мав намір продати, однак не встиг, оскільки вони були викрадені у нього, тому він вирішив взяти другий кредит.

З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що нею було перевірено документи, які надав ОСОБА_2 для оформлення кредитного договору, а саме: довідку про заробітну плату, довідку-рахунок, копію двох сторінок трудової книжки та паспорт з пропискою в м. Вінниці; жодних підозр у неї не виникло, однак наступного дня, коли ОСОБА_2 прийшов оформляти кредит, у неї виникли щодо його документів підозри, у зв'язку з чим було повідомлено правоохоронні органи, які в її присутності та в присутності ще одного понятого вилучили у засудженого паспорт з підробленим штампом прописки.

Свідок ОСОБА_4 у суді показала, що дозволу на прописку в її квартирі в м. Вінниці вона нікому не давала та ОСОБА_2 раніше не знала.

Крім того, винність засудженого підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку: кредитним договором від 20.06.2006р. між кредитною спілкою "Фаворит" та ОСОБА_2; рахунком від 15.06.2006р. СПД ОСОБА_5. про отримання засудженим ноутбуку, котла та домашнього кінотеатру; кредитним договором від 23.08.2006р. між ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк" та ОСОБА_2; висновками експертів, згідно яких відтиск штампа прописки в паспорті ОСОБА_2 зроблений не штампом "м. Вінниця відділ внутрішніх справ Замостянського району ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ", а зображення відтисків печатки у довідці про заробітну плату та копії трудової книжки нанесені за допомогою копіювально-множильної техніки.

Доводи захисника ОСОБА_1 про те, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, спростовуються матеріалами справи, зокрема: показаннями засудженого, які він давав на досудовому слідстві та в суді, де він пояснив, що на його прохання чоловік з Інтернет-салону набрав на комп'ютері довідку про заробітну плату з чернетки, яку йому дав ОСОБА_2, роздрукував її на принтері, відсканував печатку з бланку та роздрукував її на довідці та ксерокопії з трудової книжки. Інші записи ОСОБА_2 підробив власноручно.

Таким чином, винність засудженого підтверджується сукупністю зібраних та ретельно досліджених доказах, яким суд дав належну оцінку, і кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Цивільний позов по справі вирішено відповідно до вимог ст. 328 КПК України.

Клопотання захисника ОСОБА_1 про застосування до ОСОБА_2 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року (955-16) задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до вимог ст. 9 цього Закону, для вирішення питання про застосування амністії необхідна згода самого засудженого.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про його особу та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.