Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову судді Карлівського районного суду від 28 липня 2008 року,

Постановою прокурора Карлівського району Полтавської області від 17 червня 2008 року була порушена кримінальна справа за фактом самовільного вивезення 20 тонн зернопродукції зі складу Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

Постановою судді Карлівського районного суду від 28 липня 2008 року за скаргою ОСОБА_1 скасовано постанову прокурора.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 30 липня 2008 року постанова суду змінена: у порушені кримінальної справи за фактом самовільного заволодіння невідомими особами 20 тонами зернової продукції за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України відмовлено.

У касаційному поданні прокурора, який брав участь у розгляді справи, та доповненнях до нього ставиться питання про скасування судових рішень як незаконних.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та доповнення до нього, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 13 ст. 236-8 КПК України, розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи має провадитися суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити, зокрема, чи є в заяві або повідомленні про злочин дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, суддя місцевого суду розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи за фактом самовільного заволодіння невідомими особами 20 тонами зернової продукції порушив вимоги вказаного закону, перевіряючи приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті - дав оцінку показанням свідка ОСОБА_2

У порушення вимог ст. 236-8 КПК України місцевий суд не надіслав постанову про порушення провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора Карлівського району від 17.06.2008 року про порушення кримінальної справи особі, за заявою якої було порушено дану кримінальну справу, а саме директору Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу ОСОБА_3

Суд апеляції інстанції змінюючи постанову суду і, відмовляючи у порушені кримінальної справи за фактом самовільного заволодіння невідомими особами 20 тонами зернової продукції, фактично прийняв по категорії справ з оскарження постанов про порушення кримінальних справ рішення як суд першої інстанції, чого чинне процесуальне законодавство для даної категорії справ не передбачає.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь у справі, задовольнити:

постанову судді Карлівського районного суду від 28 липня 2008 року ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 30 липня 2008 року за фактом самовільного вивезення 20 тонн зернопродукції зі складу Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.