Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 9 квітня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на постанову Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2008 року щодо ОСОБА_1.

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Львова, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 175 КК України закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 175 КК України.

В апеляційному порядку зазначена постанова не переглядалася.

ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що він, будучи керівником підприємства - директором ТОВ "Арніка", розташованого за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 5-в/312, за наявності коштів на розрахунковому рахунку підприємства, при заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 697000 грн. за період часу з жовтня 2007 до лютого 2008 року, умисно не виплатив заробітну плату працівникам підприємства, спрямувавши кошти в сумі 163000 грн. на придбання оргтехніки та 22000 грн. на інші потреби.

У касаційному поданні прокурор просить постанову щодо ОСОБА_1. скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд, посилаючись неправильне застосування кримінального закону, оскільки ОСОБА_1 виплатив заробітну плату після пред'явлення йому обвинувачення, що виключає його звільнення від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання та просив постанову щодо ОСОБА_1. скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, розглядаючи справу, суд встановив, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 175 КК України, оскільки він повністю здійснив виплату заробітної плати працівникам ТОВ "Арніка".

Однак при прийнятті такого рішення судом належним чином не враховано, що ОСОБА_1 повністю здійснив виплату заробітної плати працівникам ТОВ "Арніка" лише 24 квітня 2008 року, а обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, йому було пред'явлено 6 березня 2008 року (а.с. 153), тобто тоді, коли заборгованість по заробітній платі існувала.

Отже, суд, при винесенні постанови щодо ОСОБА_1., неправильно застосував кримінальний закон, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку, про що вірно зазначено у касаційному поданні прокурора.

Під час нового судового розгляду справи слід ретельно перевірити зазначені обставини, проаналізувати усі докази у справі, та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального закону.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.