Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок апеляційного суду Чернівецької області від 16 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2.,

вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 3 липня 2008 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Чернівці,

мешканця с. Чорнівка Новоселицького району,

раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженця та мешканця с. Чорнівка

Новоселицького району,

раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених 2,3,4 ст. 76 КК України.

Постановлено про стягнення солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на користь держави 333 грн. у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого та на користь потерпілого ОСОБА_3. 10 377 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_1та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони 15 вересня 2007 року приблизно о 12-ій годині 30 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу кафе "Дубки", що в с. Чорнівка Новоселицького району, спричинили працівнику міліції - дільничному інспектору Коростовському Р.М. середньої тяжкості тілесні ушкодження, під час виконання ним службових обов'язків.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд Чернівецької області 16 грудня 2008 року за апеляцією потерпілого ОСОБА_3. скасував вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 3 липня 2008 року в частині призначення покарання і постановив свій вирок, яким визначив ОСОБА_1. та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 345 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки кожному.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо засуджених скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що приймаючи рішення в частині вирішення цивільного позову та про солідарне стягнення із ОСОБА_1. та ОСОБА_2. судових витрат, суд допустив порушення закону, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 93, 93-1 КПК України, дані витрати стягуються із кожного з засуджених в дольовому порядку, враховуючи при цьому ступінь вини та їх майновий стан.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Матюшеву О.В. про часткове підтримання касаційного подання, скасування вироку місцевого та апеляційного суду у частині стягнення з засуджених на користь держави судових витрат у сумі 333 грн. з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, виступ потерпілого ОСОБА_3., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати. В тому разі, якщо винним буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Однак місцевий суд, на порушення вказаних вимог закону та роз'яснень, що містяться в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" (v0011700-95) , визнаючи винними ОСОБА_1та ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, поклав на них обов'язок відшкодування на користь держави у солідарному порядку 333 грн. за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3.

Ураховуючи конкретні обставини справи, ступінь вини кожного із засуджених та їх майновий стан, колегія суддів вважає за необхідне змінити порядок стягнення з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. судових витрат, стягнувши з них зазначену суму у певних частках.

За таких обставин вирок місцевого суду у частині стягнення із засуджених судових витрат на користь держави у рахунок відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 333 грн. підлягає зміні.

Ураховуючи те, що апеляційний суд не виправив допущеної місцевим судом помилки та залишив вирок місцевого суду у цій частині без зміни, тому він також підлягає зміні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 3 липня 2008 року та вирок апеляційного суду Чернівецької області від 16 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2у частині стягнення з них у солідарному порядку судових витрат у сумі 333 грн. змінити.

Виключити з рішення судів солідарний порядок стягнення із засуджених на користь держави 333 грн. у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого та постановити про стягнення з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. по 166, 50 грн. з кожного.

У решті вирок залишити без зміни.