розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008 року.

Вироком Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2007 року

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено: - за ч. 4 ст. 191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки;

- за ч. 3 ст. 365 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки.

За частинами 1 і 2 ст. 209 КК України ОСОБА_1виправдано.

Вирішено питання щодо заявлених цивільних позовів та судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1залишено без змін.

Згідно з вироком, ОСОБА_1визнано винним у тому, що він, виконуючи обов'язки ліквідатора багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу "Саки" (далі БСК "Саки"), згідно постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим, вчинив злочини за таких обставин.

У період з 20 по 24 червня 2004 року, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що майно у с. Червоному Сакського району АР Крим згідно акту прийому-передачі від 17 грудня 2001 року належить 223 співвласникам майнових паїв БСК "Саки", дав вказівку про демонтаж корівника, який не належав цьому кооперативу, внаслідок чого шляхом зловживання своїм службовим становищем незаконно заволодів чужим майном зазначених співвласників, чим заподіяв їм матеріальну шкоду на загальну суму 20190 грн.

3 вересня 2004 року ОСОБА_1 в порушення вимог Земельного кодексу України (2768-14) , Законів України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (2114-12) та "Про меліорацію" в приміщенні контори БСК "Саки" у с. Оріховому Сакського району уклав договір з ПП "Маріамполь", до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що демонтовані труби зрошувальної системи БСК "Саки" передаються на зберігання ПП "Маріамполь", особисто підписав завідомо неправдивий документ, завірив печаткою БСК "Саки" і надав на підпис директору ПП "Маріамполь" та дав йому усну згоду на демонтаж і розпорядження демонтованими трубами на власний розсуд, чим перевищив свої службові повноваження. Після цього ОСОБА_1 організував незаконний демонтаж труб зрошувальної системи, завдавши БСК "Саки" матеріальну шкоду на суму 158016 грн. 40 коп., що спричинило тяжкі наслідки.

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_1 5 жовтня 2004 року в приміщенні контори БСК "Саки" уклав договір з СП "Оріхове" та з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що демонтовані труби зрошувальної системи БСК "Саки" передаються на зберігання СП "Оріхове" та СПД ОСОБА_4, підписав завідомо неправдивий документ, завірив печаткою БСК "Саки" і представив цей документ на підпис директору СП "Оріхове" та ОСОБА_4, яким дав згоду на демонтаж і розпорядження демонтованими трубами на власний розсуд. Після цього ОСОБА_1, перевищуючи свої службові повноваження, організував незаконний демонтаж труб зрошувальної системи БСК "Саки" загальною вартістю 262841 грн. 75 коп., які реалізував без проведення оцінки їх вартості за 78700 грн., завдавши БСК "Саки" матеріальну шкоду на суму 184141 грн. 75 коп.

Крім того, у період з 14 по 15 листопада 2004 року ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що майно, яке зберігалося в капустосховищі в с. Червоному Сакського району, належить співвласникам майнових паїв - групі пайщиків на чолі з ОСОБА_5, дав вказівку вивезти це майно, незаконно, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів чужим майном, завдавши потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 33109 грн.

Також ОСОБА_1 у травні 2005 року з метою незаконного демонтажу та реалізації зрошувальної системи, що знаходилася на землях 565 польової сівозміни, яка знаходилася на балансі БСК "Саки", але не увійшла до фонду розпаювання майна кооперативу, уклав договір-доручення з СП "Основа" про продаж шляхом біржових торгів сталевого трубопроводу довжиною 400 погонних метрів, внісши в договір завідомо неправдиві відомості про право власності БСК "Саки" на зазначену ділянку зрошувальної системи, підписав цей договір та завірив печаткою БСК "Саки". Внаслідок цього 17 жовтня 2005 року на біржових торгах Таврійської товарно-сировинної біржі ця частина зрошувальної системи була реалізована ПП "Ферум" за 21000 грн.

У касаційних скаргах:

захисник ОСОБА_3 ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та закриття справи, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, однобічність і неповноту досудового слідства, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому захисник вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена, а судом не перевірено і у вироку не наведено обґрунтованих доказів розміру заподіяної ОСОБА_1 шкоди;

захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1скасувати, а справу провадженням закрити, навівши доводи, аналогічні викладеним у скарзі захисника ОСОБА_3 Вважає, що в діях засудженого відсутній склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України по епізоду заволодіння зерном та іншим майном, що зберігалося у капустосховищі с. Червоне і належало ОСОБА_5 та іншим пайщикам, оскільки судом не доведено його умисел на вчинення цього злочину. Зазначає, що все майно було повернуто ОСОБА_5 та іншим особам, а тому матеріальна шкода їм не заподіяна. На думку захисника не доведена винність ОСОБА_1 по епізоду заволодіння майном внаслідок демонтажу корівника у с. Червоне, оскільки він таких вказівок нікому не давав. Стверджує, що по епізоду демонтажу зрошувальної системи ОСОБА_1 діяв в межах наданих йому повноважень ліквідатора.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг захисників, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за встановлених судом та викладених у вироку обставин, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, яким у вироку дано всебічну, повну та об'єктивну оцінку.

Зокрема, висновки суду про те, що ОСОБА_1 шляхом зловживання службовим становищем заволодів чужим майном, яке знаходилося в капустосховищі та корівнику в с. Червоне, підтверджені показаннями численних потерпілих і свідків, які наведені вироку, правдивість та достовірність яких було перевірено як судом першої, так і судом апеляційної інстанції.

Доводи скарги про те, що демонтаж корівника і перевезення шиферу та інших матеріалів було здійснено без відома ОСОБА_1, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 про те, що саме за вказівкою ОСОБА_1та з його відома було знято і вивезено покрівлю, ворота, тощо, з корівника, що належав ЧСП "Мрія". Правильно встановлено судом й розмір заподіяної шкоди як внаслідок демонтажу корівника, так і при заволодінні чужим майном, що зберігалося у капустосховищі.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено також, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що корівник та капустосховище у с.Червоне не належали до майна БСК "Саки", але незважаючи на це та перевищуючи свої службові повноваження, розпорядився корівником та майном, що зберігалося у капустосховищі, на власний розсуд.

Разом з тим, доводи касаційних скарг про те, що працівниками міліції ОСОБА_5 було повернуте майно, яке зберігалося у капустосховищі, є безпідставними, оскільки спростовуються показаннями самої потерпілої, яка у судовому засіданні заперечувала повернення їй будь-якого майна і настоювала на задоволенні свого цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі (т. 4, а.с. 265).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 при проведенні процедури банкрутства БСК "Саки" в порушення вимог ст.ст. 25 та 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та ч. 3 ст. 24 Закону України "Про меліорацію" явно перевищив свої службові повноваження, включивши в ліквідаційну масу внутрішньогосподарську систему зрошення цього кооперативу, організував незаконний демонтаж цієї системи без відповідного погодження з уповноваженим державним органом та реалізував демонтовані труби за цінами, нижчими від їх реальної вартості, внісши в укладені угоди завідомо неправдиві відомості. Ці обставини підтверджені показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інших, а також письмовими доказами, наведеними у вироку, які отримали належну оцінку, у тому числі й щодо розміру заподіяної злочином шкоди.

Підстав для обмови ОСОБА_1у вчинені інкримінованих йому злочинів допитаними у справі свідками судом не встановлено. Обгрунтованих доводів з цього приводу не наведено і у касаційних скаргах.

Давши належну оцінку зібраним та дослідженим у справі доказам суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинених злочинів та вірно кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_1за ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 366 КК України.

З такими висновками суду погодився й апеляційний суд, навівши переконливі мотиви необґрунтованості апеляції засудженого та його захисника. Підстав для сумніву в обгрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанції у колегії суддів немає. Тому підстав для скасування судових рішень за доводами касаційних скарг касаційний суд не вбачає.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за вчинені злочини, суд, відповідно до ст. 65 КК України, в повній мірі врахував їх тяжкість та особу засудженого і призначив покарання, близьке до мінімального, яке колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене, підстав для призначення справи щодо засудженого ОСОБА_1до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, колегія суддів не знаходить..

головуючого - судді	Міщенка С.М.,
суддів	Гриціва М.І., Пекного С.Д.