Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 2 квітня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останньої на судові рішення у даній справі.

Вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 15 вересня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судиму,

засуджено за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік та передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 14 липня 2006 року, близько 16 години, перебуваючи в районі будинку №5-а по вул.Десантників у п.Коктебель м.Феодосії, на грунті неприязних відносин, під час сварки, завдала ОСОБА_2 удари гілкою від дерева по кисті лівої руки і стегні правої ноги, спричинивши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 13 листопада 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 вказує на неповноту та однобічність в стадії досудового слідства і в суді, істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, що призвело, на її думку, до необгрунтованого засудження. Зазначає про те, що висновки суду грунтуються на неналежних доказах. Стверджує про неправильне розв`язання цивільного позову. З урахуванням наведеного, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги і зменшення розміру стягнення із засудженої на користь потерпілого моральної шкоди до 10000 грн, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень та кваліфікацію її дій за ч.1 ст. 122 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах. І, зокрема, підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 під час сварки завдала йому удар гілкою від дерева по кисті лівої руки; показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6; даними протоколів слідчих дій та висновками судово-медичної і комісійної судово-медичної експертиз.

Зі справи вбачається, що органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття у ній правильного рішення.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженої ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для зміни судових рішень у цій частині також немає.

Разом з тим, суд, визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1 потерпілому моральної шкоди, не врахував належним чином усіх обставин справи.

Зокрема, відповідно до вимог ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Проте, як видно з матеріалів справи, судом не враховано те, що ОСОБА_1 вчинила злочин під час обопільної сварки з потерпілим ОСОБА_7 з яким протягом тривалого часу перебувала у неприязних стосунках. Крім того, не враховано даних про особу засудженої, зокрема її вік та стан здоров`я, а також матеріальне становище ОСОБА_1, яка є особою перед пенсійного віку та ніде не працює.

Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 5000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 15 вересня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 13 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. Зменшити визначений їй розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 до 5000 грн.