Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 31 березня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 5 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженку та

жительку м.Миргорода Полтавської області,

судиму 2 липня 2004 року за ч.2 ст. 149 КК України

із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки

позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України

звільнену від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком 1 рік,

засуджено:

за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі;

за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч.1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є її власністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією частини майна, яке є її власністю.

За ч.2 ст. 309 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до вимог ст.ст. 83, 91 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення таких злочинів.

10 березня 2005 року, приблизно о 2 год., ОСОБА_1 в магазині "Слава" по АДРЕСА_1, умисно таємно викрала гроші з каси та інші товари на загальну суму 1187 грн. 77 коп., заподіявши власникам магазину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шкоду на зазначену суму.

2 червня 2005 року, приблизно о 17 год. 15 хв., ОСОБА_1 біля магазину "Україна" по вул.Гоголя у м.Миргороді у невстановленої слідством особи придбала без мети збуту 1,5 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, вагою в перерахунку на суху речовину 0,14 гр.

27 травня та у вересні 2006 року ОСОБА_1 у м.Миргороді шляхом зловживання довірою заволоділа мобільними телефонами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, заподіявши потерпілим шкоду на загальну суму відповідно 568 грн. 61 коп. та 599 грн. 85 коп.

6 грудня 2006 року, приблизно о 19 год. 45 хв., ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з раніше придбаної нею з метою збуту за невстановлених обставин макової соломи, виготовила опій ацетильований, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, після чого безоплатно збула по 1 мл. цього наркотичного засобу ОСОБА_6 та ОСОБА_7, надавши цим особам свою квартиру для виготовлення та вживання наркотичного засобу.

У цей же день працівники міліції під час огляду квартири ОСОБА_1 виявили і вилучили 2 шприци з опієм ацетильованим вагою в перерахунку на суху речовину 0,112 гр. і 0,09 гр. та поліетиленовий пакет з маковою соломою вагою 31,14 гр.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи висновків суду в частині засудження її за ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 190 КК України, посилається на необґрунтованість вироку щодо неї в частині засудження за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України, невідповідність висновків суду в цій частині фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що у справі відсутні докази, які б підтверджували факт виготовлення нею наркотичних засобів та надання приміщення для їх вживання. З урахуванням наведених у скарзі доводів просить скасувати судові рішення щодо неї в у цій частині та призначити покарання за ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 190 КК України або направити справу на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України, а справу в цій частині закрити, за інші злочини призначити їй відповідне покарання. Захисник також посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема права на захист ОСОБА_1 як підозрюваної, проведення огляду квартири без постанови судді та письмової згоди власниці ОСОБА_8 Вважає також, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпідставно звільнено від кримінальної відповідальності за цей злочин.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Саленка І.В., який вважав необґрунтованими касаційні скарги засудженої та її захисника, просив залишити їх без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_1 рішення - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.190 КК, ч.1 ст.309 України, підтверджується сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів, і такі висновки суду у касаційних скаргах не заперечуються.

Вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 та ч.1 ст. 317 КК України не відповідає вимогам ст. 323, 324 КПК України, а мотивувальна частина - ст. 334 КПК України і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Всупереч цим вимогам закону обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 та ч.1 ст. 317 КК України сформульовано не чітко і не конкретно, не наведені ознаки об'єктивної сторони складів злочинів, за якими її засуджено, а ті обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо винності та кваліфікації її дій, у вироку суду не встановлені.

Зокрема у вироку не зазначено, які дії вчинила ОСОБА_1 по виготовленню наркотичних засобів разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не сформульовано висновок про те, що наркотичний засіб, за збут якого ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вона засуджена, належав їй, не наведено докази про обставини придбання та зберігання наркотичних засобів.

Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона влітку 2006 року в с.Зелений Кут Миргородського району незаконно придбала макову солому, в листопаді 2006 року перевезла і зберігала її за місцем свого проживання у м.Миргороді. Частину цього наркотичного засобу вона надала ОСОБА_6 і ОСОБА_7 для виготовлення опію ацетильованого, який їм і збула 6 грудня 2006 року, а 31,14 гр. макової соломи вона зберігала без мети збуту.

За змістом диспозиції ст. 307 КК України незаконним збутом наркотичних засобів є будь-які оплатні або безоплатні форми їх реалізації (продаж, дарування, обмін, оплата боргу або дача в борг, пригощання, введення ін'єкцій) володільцем цих засобів іншій особі.

Суд визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 у незаконному придбанні влітку 2006 року в с.Зелений Кут Миргородського району макової соломи і виправдав її за ч.2 ст. 309 КК України, а визнавши її винуватою за незаконний збут ОСОБА_6 і ОСОБА_7 наркотичних засобів - не сформулював висновків про те, що наркотичні засоби, які були використані для виготовлення опію ацетильованого, належали ОСОБА_1 та не навів доказів на підтвердження цих обставин.

Суд також порушив вимоги ст. 275 КПК України про розгляд справи в межах пред`явленого обвинувачення.

Як убачається з матеріалів справи, досудовим слідством ОСОБА_1 не пред'являлось обвинувачення у тому, що вона 6 грудня 2006 року разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виготовляла наркотичний засіб - опій ацетильований, а суд визнав її винуватою у вчиненні цих дій, тобто вийшов за межі пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення.

Крім того, у вироку не сформульовано рішення суду щодо зберігання ОСОБА_1 31,14 гр. макової соломи, виявленої у неї 6 грудня 2006 року. Досудовим слідством вона обвинувачувалась у зберіганні цієї кількості макової соломи без мети збуту за ч.2 ст. 309 КК України. За цим обвинуваченням суд виправдав ОСОБА_1, однак у вироку суду відображено факт зберігання 31,14 гр. макової соломи без зазначення мети зберігання.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального та неправильного застосування кримінального закону ставлять під сумнів законність та обґрунтованість вироку суду. Ці порушення закону не були усунуті під час апеляційного розгляду справи, а тому вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 5 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2008 року слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду необхідно повно, всебічно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, доказам дати належну оцінку і постановити законне та обґрунтоване рішення щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, правильно кваліфікувати її дії.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 5 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 309 і ч.2 ст. 190 КК України вважати її засудженою до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.