5

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 червня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, 1988 року народження, громадянина Йорданії, уродженця Йорданії, йорданця, такого, що не має судимості, студента ДОННУ, що проживає у м. Донецьку, засуджено за ч.2 ст. 186 УК України до обмеження волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок суду не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що 2 липня 2007 року приблизно о 1 годині 30 хвилин він, знаходячись поблизу будинку № 119 по вулиці Артема у Ворошиловськом районі м. Донецька умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до незнайомого ОСОБА_2 і застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, завів його через арку у двір будинку, де відкрито викрав мобільний телефон вартістю 900 грн. у чохлі з абонентною картою оператора мобільного зв'язку та іншим майном, всього на суму 1096 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що при розгляді справи мали місце істотні порушення кримінально-процесуального закону, а також судом було неправильно застосовано кримінальний закон, а саме - безпідставно перекваліфіковано дії засудженого з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України підставами для скасування чи зміни вироку суду, постанови чи ухвали є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, істотні порушення кримінально-процесуального закону а також невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку щодо доведеності винності засудженого у відкритому викраденні чужого майна із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.

Доводи у касаційному поданні прокурора стосовно необгрунтованості рішення, прийнятого судом першої інстанції про визнання засудженого винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та про те, що ОСОБА_1 вчинив розбійний напад на потерпілого із застосуванням ножа, перевірялись і не знайшли свого підтвердження.

Згідно ст. 323 КПК України суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Будь-яких даних про те, що засуджений вчинив напад з використанням ножа, окрім показань на досудовому слідстві потерпілого, досудовим слідством не здобуто. Ніж не був виявлений та вилучений, а факт його наявності заперечувався як засудженим в ході досудового слідства і в суді, так і потерпілим у судовому засіданні.

Висновки суду стосовно доведеності винності засудженого у вчиненні грабежу підтверджуються показаннями засудженого ОСОБА_1 про те, що він дійсно відкрито заволодів майном ОСОБА_2, проте не застосовував насильство, що є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого; показаннями потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні, згідно з якими на нього дійсно був вчинений напад засудженим разом з ОСОБА_3 та іншою особою, в ході якого ОСОБА_1 застосував до нього насильство, утримуючи руками, після чого нападники заволоділи його майном. Одночасно потерпілий ОСОБА_2 показав, що в ході нападу на нього ножа в руках у засудженого не було ( арк.с.242 ).

За таких обставин дії засудженого перекваліфіковані на ч. 2 ст. 186 КК України правильно.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, прокурором було змінено обвинувачення ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

Також прокурор просив звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Як підставно зазначено судом, ОСОБА_1 визнав себе винним, розкаявся у скоєному.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілий просив суворо не карати засудженого, оскільки той повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду.

Таким чином, прийняте судом рішення є законним і обґрунтованим.

У зв'язку з вищенаведеним колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку суду щодо ОСОБА_1, немає.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційне подання прокурора - без задоволення.