Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою захисника ОСОБА_2. на вирок апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Умань Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,

засуджено за п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Початок строку відбуття покарання засудженим вираховується з 18 серпня 2008 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 107800 грн. 50 коп. та на користь Сквирського РВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати в сумі 1091 грн. 48 коп. за проведення судово-трасологічної експертизи.

Як установив суд, 18 липня 2008 року приблизно о 17 годині ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір заволодіти майном родини ІНФОРМАЦІЯ_2, взявши заздалегідь підготовлені медичний скальпель, саморобні дубинку, маску та рукавички, шляхом вільного доступу через незамкнені двері проник до їх житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, де, впевнившись, що у будинку крім ОСОБА_5 інших осіб немає, напав на неї, приставив їй до шиї скальпель, а далі, долаючи опір потерпілої, спричинив ним чисельні різані та колото-різані поранення в області грудей, шиї, обличчя, плечей, правого стегна, правої кисті, усвідомлюючи, що, позбавляючи її життя шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, завдає їй особливі страждання. Почувши гавкіт собаки на подвір'ї, ОСОБА_1 замкнув вхідні двері і, заволодівши мобільним телефоном "Нокіа 6288" вартістю 1460 грн. зі стартовим пакетом "Діджус" вартістю 20 грн. із залишком коштів на рахунку в сумі приблизно 20 грн. та додатковою карткою 1 Gb вартістю 65 грн., через вікно вистрибнув із будинку та сховався в лісосмузі, де його через деякий час затримали місцеві жителі.

СмертьОСОБА_5 настала приблизно о 18 годині при транспортуванні її у лікарню внаслідок проникаючої колото-різаної рани грудей зліва з пошкодженням міжреберної артерії, діафрагми та шлунка, із крововтратою, при наявності численних різаних та колото-різаних ран тіла.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує, що суд неправильно визначив початок строку відбуття покарання засудженим, так як не врахував, що останнього затримано не 18 серпня, а 18 липня 2008 року. Також зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 91, 93 КПК України суд при винесенні вироку не вирішив питання про стягнення із засудженого судових витрат, пов'язаних із проведенням судово-криміналістичних експертиз. Тому просить змінити вирок, уточнити початок строку відбуття покарання засудженим та стягнути з нього вказані судові витрати.

За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_2. стверджує, що висновки суду про те, що ОСОБА_1, позбавляючиОСОБА_5 життя, усвідомлював, що завдає їй особливих фізичних страждань, про заволодіння ним мобільним телефоном та вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджуються доказами. З огляду на викладене просить змінити вирок, виключити з нього кваліфікацію дій засудженого за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, визнання ОСОБА_1 винним у викрадені мобільного телефону та зазначену обтяжуючу покарання обставину й з урахуванням даних про особу засудженого пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, яка підтримала касаційну скаргу та не заперечувала проти задоволення касаційного подання, потерпілого, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та погодився з касаційним поданням, прокурора, який частково підтримав касаційне подання і вважав необхідним змінити вирок, уточнивши початок строку відбуття покарання засудженим, а питання щодо відшкодування судових витрат рекомендувати розглянути суду першої інстанції в порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України, та заперечував проти задоволення скарги з огляду на обґрунтованість висновків суду, вивчивши матеріали справи, доводи касаційних подання та скарги, колегія суддів уважає, що касаційне подання прокурора підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів за обставин, встановлених судом, є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.

Так, засуджений як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні визнав, що, маючи намір заволодіти майном родини ІНФОРМАЦІЯ_2, у будинку яких він раніше бував і припускав, що вони мають достаток, він в указаний у вироку час, узявши дубинку, шапку з прорізами для очей, заздалегідь виготовлені ним, рукавички та медичний скальпель, який таємно викрав у сусіда по дачі, випивши пляшку міцного пива, внаслідок чого знаходився у стані алкогольного сп'яніння, залишивши недалеко від будинку ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого брата, увійшов на їх подвір'я, а через незамкнені двері у будинок, де донька господарів на кухні розмовляла по телефону. Дізнавшись від неї, що батьків немає, він із метою залякати дівчину приклав їй до шиї скальпель і поранив шию. Дівчина почала кричати, просила не вбивати її. Він же став завдавати їй скальпелем удари в різні частини тіла. Почувши гавкіт собаки і зрозумівши, що до будинку хтось іде, замкнув вхідні двері будинку зсередини. Коли ж у двері почали стукати, він, залишивши пакет із маскою та дубинкою, схопивши на столі у кімнаті мобільний телефон "Нокіа", через вікно вистрибнув на вулицю, наздогнав брата та разом із ним побіг до лісосмуги, де його через деякий час затримали два чоловіки та привели у двір до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім показань засудженого його винність підтверджується сукупністю наведених у вироку доказів, достовірність яких у касаційних поданні та скарзі не оспорюються, як і обставини проникнення ОСОБА_1 у будинок ІНФОРМАЦІЯ_2, вчинення ним нападу на ОСОБА_5 та її вбивства з корисливих мотивів. Зміст цих доказів узгоджується з показаннями засудженого і не викликає сумнів у їх достовірності.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз смертьОСОБА_5 настала від проникаючої колото-різаної рани грудей зліва з пошкодженням міжреберної артерії, діафрагми та шлунка, з крововтратою, при наявності численних різаних та колото-різаних ран тіла, що також сприяли її настанню. На голові, шиї, тулубіОСОБА_5 виявлено не менше 17 точок прикладення сили в області голови, шиї, тулуба та кінцівок, що спричинили 21 колото-різаних та різаних ран, із яких проникаюче поранення грудної клітки як небезпечне для життя має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Доводи касаційної скарги захисника про відсутність доказів вбивства ОСОБА_1ОСОБА_5 з особливою жорстокістю спростовуються висновками судово-медичних експертиз про значну кількість завданих потерпілій тілесних ушкоджень у різні частини тіла з пошкодженням внутрішніх органів та судин. Про те, що потерпіла, яка, як убачається з показань свідків, після заподіяння їй поранень протягом однієї години була притомною, внаслідок значної кількості завданих їй тілесних ушкоджень повинна була відчувати біль, свідчать і пояснення в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_6

Тому суд, навівши відповідні аргументи, обґрунтовано визнав, що обраний засудженим спосіб позбавлення життя потерпілої шляхом спричинення їй особливих страждань охоплювався його умислом.

Колегія суддів не може погодитись і з твердженням у касаційній скарзі про те, що питання наявності у засудженого умислу на спричинення потерпілій особливих фізичних страждань судом не досліджено з достатньою повнотою, в тому числі необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення додаткової комплексної психолого-психіатричної експертизи. З матеріалів справи вбачається, що дані про психічне здоров'я ОСОБА_1 та його емоційний стан були предметом дослідження комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, проведеної під час досудового слідства, за висновками якої засуджений на час вчинення інкримінованих діянь не мав будь-яких відхилень та розладів психіки і не перебував у стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність.

Безпідставними є і доводи касаційної скарги про відсутність доказів заволодіння засудженим чужим майном - мобільним телефоном, оскільки вони спростовуються показаннями засудженого, який визнав, що, тікаючи з місця події, заволодів мобільним телефоном. При цьому, як убачається з матеріалів справи, саме ОСОБА_1 першим заявив про викрадення ним мобільного телефону, про що органу досудового слідства відомо не було.

Про те, що з будинку після вбивства доньки зник мобільний телефон, підтвердив у подальшому потерпілий ОСОБА_8 і надав гарантійний талон на придбаний ним у лютому 2008 року телефон "Нокіа 6288".

Та обставина, що телефон не виявлено в ОСОБА_1 при його затриманні місцевими жителями, не спростовує висновків суду щодо викрадення його засудженим, оскільки сам засуджений не зміг пояснити, де подівся телефон, а проведеними у вересні 2008 року оперативно-розшуковими заходами встановити місце знаходження телефону не вдалось.

Таким чином, висновок суду про те, що ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном проник у житло, де, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, вчинив напад наОСОБА_5, у процесі якого умисно з особливою жорстокістю позбавив її життя та заволодів чужим майном, є обґрунтованим, а кваліфікація дій засудженого за ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України правильною.

Призначене винному покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Судом враховані ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу та інші обставини, що мають значення для визначення виду та розміру покарання, в тому числі і ті, що вказуються в касаційній скарзі.

Обґрунтовано суд визнав обставиною, що обтяжує покарання, вчинення засудженим злочинів у стані алкогольного сп'яніння. Про перебування у такому стані внаслідок уживання одного літра міцного пива послідовно вказував ОСОБА_1 Крім того, про те, що ОСОБА_1 перед тим, як попрямував до помешкання ІНФОРМАЦІЯ_2, вжив пляшку пива, засвідчив і його брат ОСОБА_7

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 вирішено відповідно до вимог закону.

Разом з тим, суд припустився помилки, визначаючи початок строку відбуття засудженим покарання, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що останній затриманий у порядку ст. 115 КПК України і в подальшому тримався під вартою не з 18 серпня, як установлено вироком, а з 18 липня 2008 року ( т. 1, а.с. 44-46). Тому вирок у цій частині підлягає зміні.

Обґрунтованими є і доводи касаційного подання про порушення судом вимог ст. 93 КПК України з огляду на те, що при постановленні вироку судом не вирішено питання про стягнення із засудженого всіх судових витрат і, зокрема, пов'язаних із проведенням судово-криміналістичних експертиз.

Оскільки касаційна інстанція не вправі приймати рішення про стягнення з винної особи судових витрат, це питання повинно вирішуватись судом, що постановив вирок, в порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково, касаційну скаргу захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення.

Вирок апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити, визначити початок строку відбуття ним покарання з 18 липня 2008 року.

В решті цей вирок залишити без змін.

Апеляційному суду в порядку ст. ст. 409, 411 КПК України вирішити питання про відшкодування судових витрат, пов'язаних із проведенням по справі судово-криміналістичних експертиз.