Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 24 березня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,

вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Сумгаіт

(Азербайджанська Республіка), жителя м. Дніпропетровська,

громадянина України, раніше судимого 20.02.2001 року

за ч.3 ст. 141, ст. 208 КК України 1960 року

до позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого

16.05.2002 року умовно-достроково на 4 місяці,

засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 9 місяців з конфіскацією половини належного йому майна;

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Приозерська

(Республіка Казахстан), жителя м. Дніпропетровська,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2007 року даний вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 24 грудня 2005 року та в ніч на 01 січня 2006 року, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, за обставин зазначених у вироку, незаконно заволодів автомобілями ВАЗ - 2101 вартістю 18000 грн., що належав ОСОБА_3, та ВАЗ - 2108 вартістю 20000 грн., що належав ОСОБА_4, чим спричинив потерпілим значні матеріальні збитки.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, оскільки він через свої фізичні вади (хвороба очей) не міг вчинити даного злочину. Вказує, що судом безпідставно не було задоволено його клопотання про призначення судово-медичної експертизи та допиту експерта в судовому засіданні. Крім того, зазначає, що при допиті в суді свідка ОСОБА_6 не проводилася фіксація судового процесу технічними засобами.

Судові рішення щодо ОСОБА_2 не оскаржено та на них не внесено касаційного подання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційним судом при розгляді даної кримінальної справи та винесенні ухвали не було дотримано вимог вказаної норми процесуального закону.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що в апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_5 порушувалося питання про скасування вироку суду у зв'язку з його необґрунтованістю, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та показанням свідків, неможливістю вчинення ОСОБА_1 даних злочинів через його хворобу очей; зазначалося, що протокол судового засідання не містить технічних характеристик звукозаписувального засобу, яким фіксувався судовий процес та відсутній аудіозапис допиту свідка ОСОБА_6; вказувалося на безпідставність відмови суду в задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи.

В апеляціях засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_7 вказується на недоведеність участі ОСОБА_2 у викраденні автомобіля ВАЗ-2108 та міститься клопотання про закриття справи в цій частині; по епізоду викрадення автомобіля ВАЗ-2104 засуджений просить пом'якшити призначене йому покарання та застосувати ст. 75 КК України.

Розглядаючи апеляційні скарги засуджених та їх захисників, суд апеляційної інстанції повинен був ретельно перевірити доводи апеляцій, викласти в ухвалі аналіз наявних у справі доказів і привести мотиви щодо спростування чи прийняття тверджень апелянтів.

Однак, залишаючи зазначені апеляції без задоволення, апеляційний суд у своїй ухвалі не зазначив підстав, з яких відкидає наведені в апеляціях доводи, обмежившись загальними фразами про доведеність винності засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, посиланням на обґрунтованість вироку районного суду та відповідність призначеного засудженим покарання вимогам ст. 65 КК України.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 395 КПК України зазначена ухвала щодо ОСОБА_2 також підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду апеляційний суд повинен всебічно дослідити доводи, викладені в скаргах, дати їм оцінку, належним чином умотивувати своє рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 та, в порядку ст. 395 КПК України, щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду в іншому складі суддів.