Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 березня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на судові рішення у даній справі.

Вироком Київського районного суду м.Одеси від 1 квітня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

в силу ст. 89 КК України такого, що

не має судимості,

- за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він на початку липня 2007 року, перебуваючи у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою в сухому залишку 7,5 г, а також особливо небезпечну психотропну речовину-препарат з ефедрину, масою в сухому залишку 0,178 г., які перевіз у будинок АДРЕСА_1, де зберігав для власного вживання.

12 липня 2007 року, близько 16 години, ОСОБА_1, перебуваючи на пляжі "Аркадія" у м.Одесі, незаконно збув (пригостив) ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою в сухому залишку 1,4 г., який 13 липня 2007 року був виявлений та вилучений працівниками міліції із сумочки останньої під час проведення огляду літньої кухні будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, у тому числі його права на захист, однобічність та упередженість розгляду справи, що призвело, на його думку, до необгрунтованого засудження. Вказує на те, що висновки суду грунтуються на неналежних доказах. Стверджує, що місцевий суд не врахував усіх пом`якшуючих обставин, які давали можливість застосувати ст. 69 КК України, та призначив суворе покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обгрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів та кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку. Зокрема, вони підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 передав їм на пляжі конверт з маріхуаною для подальшого вживання ними; показаннями інших вказаних у вироку свідків; даними протоколів слідчих дій та висновком хіміко-біологічної експертизи.

Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі засудженого про необгрунтованість його засудження. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Доводи засудженого про порушення його права на захист є безпідставними. Як видно зі справи, за клопотанням ОСОБА_1 12 вересня 2007 року до участі у справі для захисту його прав та інтересів було допущено захисника ОСОБА_4, а 4 грудня 2007 року ОСОБА_1 відмовився від вказаного захисника. Після чого 7 грудня 2007 року до участі у справі допущено захисника ОСОБА_5

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд визначив ОСОБА_1 надмірно суворе покарання.

Як убачається з матеріалів справи, і про це зазначив суд у вироку, ОСОБА_1 виключно позитивно характеризується за місцем проживання та сприяв розкриттю злочинів. Однак місцевий суд, вказавши ці обставини у вироку, в достатній мірі не врахував їх під час визначення йому розміру покарання у виді позбавлення волі. За таких обставин, враховуючи при цьому також те, що ОСОБА_1 має на утриманні похилого віку матір і він хворіє на туберкульоз, колегія суддів вважає за можливе пом`якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м.Одеси від 1 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити, застосувавши ст. 69 КК України, пом`якшити призначене йому за ч.2 ст. 307 КК України покарання до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених цим законом та ч.1 ст. 309 КК України остаточно визначити покарання 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна.