Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючої
Вус С.М.,
суддів
Кліменко М.Р. та Гриціва М.І.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 17 березня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілогоОСОБА_1. на судові рішення щодо ОСОБА_2
встановила:
вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2007 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця міста Богодухова Харківської області, громадянина України, раніше судимого - 21 січня 2003 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, 353 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки,
засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь: закладу охорони здоров'я витрати на стаціонарне лікування потерпілогоОСОБА_1. у сумі 598 гривень 65 копійок; потерпілого ОСОБА_1. - 79 гривень 95 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_2. засуджено за те, що він 13 липня 2007 року близько 20 години 40 хвилин у селі Шарівці Богодухівського району Харківської області грубо порушив громадський порядок. Перебуваючи в салоні автомобіля "Сіат" на місці пасажира, він наказав водію ОСОБА_3 заблокувати рух автомобіля "ГАЗ-24", яким керував ОСОБА_1. Потім наказав останньому вийти з автомобіля й безпричинно з мотивів явної неповаги до суспільства з хуліганських спонукань, що супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, став чіплятися до нього, демонструючи свою зверхність, та побив його, завдавши удари кулаком в обличчя та по голові. У цей час з автомобіля "ГАЗ-24" вийшли ОСОБА_4., ОСОБА_5 які вимагали припинити хуліганські дії. У відповідь на це ОСОБА_2. почав погрожувати фізичною розправою та наказав їм сісти в автомобіль. Побачивши, що ОСОБА_5 не виконав його вимогу, засуджений завдав останньому удар ногою у нижню частину тіла та, обхопивши голову руками, вдарив нею об кришу автомобіля.
У результаті хуліганських дій ОСОБА_1. були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2008 року вирок змінено: дії ОСОБА_2. перекваліфіковано на ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, зі звільненням від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місяця проживання, роботи чи навчання.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1., як убачається зі змісту скарги, порушує питання про скасування ухвали суду другої інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Своє прохання мотивує тим, що за наявності визнавальних показань засудженого, показань свідків та інших наведених у вироку доказів винності ОСОБА_2. у злочині, за який його було засуджено, апеляційний суд необґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_2. на ч. 1 ст. 296 КК України й призначив м'яке покарання. Крім того, зазначає, що апеляційний суд належним чином не повідомив його про дату судового засідання й розглянув справу без нього.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора Сухарєва О.М., який просив скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з порушенням прав потерпілого на захист у суді апеляційної інстанції та призначенням м'якого покарання, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст. 49, 348 КПК України потерпілий на стадії судового розгляду та перегляду вироку в порядку апеляційного провадження вправі відстоювати свої права та законні інтереси, а суд, дотримуючись загальних засад здійснення правосуддя, повинен забезпечити умови для того, щоб постраждала від злочину особа могла викласти свої думки та пропозиції щодо дій особи, яка вчинила злочин. Виходячи із зазначених положень закону, у разі, якщо в день апеляційного розгляду справи прокурор подасть зміни до свого подання, а інші апелянти додаткові документи, що стосуються інтересів потерпілого, а сам потерпілий у той час буде відсутній у засіданні суду з поважних причин, суд згідно із ст. 360 КПК України повинен відкласти розгляд справи та надати потерпілому можливість ознайомитися зі змінами до апеляції та іншими документами.
У випадку перенесення розгляду справи на інше число виклик осіб до суду апеляційної інстанції здійснюється в порядку, передбаченому ст. 254 КПК України, за яким усі учасники процесу повідомляються про день розгляду справи в апеляційному суді не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
У даній справі зазначені вимоги закону не були додержані.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції призначив справу до розгляду в апеляційному суді на 21 лютого 2008 року, який не відбувся через неявку потерпілого з невідомих причин. Із копії супровідного листа вбачається, що того ж дня потерпілому було направлено виклик, який згідно із розпискою він отримав у день розгляду справи, тобто 28 лютого 2008 року, а тому з об'єктивних причин не зміг з'явитися на засідання суду (а. с. 216, 220).
Також у день розгляду справи прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав зміни до апеляційного подання про перекваліфікацію злочину та пом'якшення покарання ОСОБА_2., тоді як раніше просив застосувати до нього більш суворе покарання. Ще раніше - 20 лютого 2008 року - засуджений ОСОБА_2. подав копії нотаріально завірених заяв окремих учасників судового процесу із повідомленнями про протиправні дії потерпілого.
Із цими документами потерпілий ОСОБА_1. не був ознайомлений.
Вищенаведене вказує на те, що під час апеляційного розгляду справи були істотно порушенні процесуальні справа потерпілого, які вплинули на повноту, всебічність та об'єктивність перевірки законності та обґрунтованості вироку.
Тому, частково погоджуючись з доводами касаційної скарги, колегія суддів вважає, що за наведених обставин ухвала апеляційного суду не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого, серед іншого, слід з'ясувати зазначені в касаційній скарзі доводи, в тому числі твердження потерпілого про м'якість призначеного ОСОБА_2. покарання.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу потерпілогоОСОБА_1. задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
С у д д і: Вус С.М. Кліменко М.Р. Гриців М.І.