У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Редьки А.І.,
суддів
Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.,
за участю
прокурора
Брянцева В.Л.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., захисників ОСОБА_6., ОСОБА_7.,ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11 ОСОБА_12., на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2008 року щодо ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця с. Михайлівки Олександрівського району Кіровоградської області, такого, що судимості не має,
- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3. призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 12 років без конфіскації майна;
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,
уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, мешканця с. Михайлівки Олександрівського району Кіровоградської області, такого, що судимості не має,
- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3. призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 13 років без конфіскації майна;
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_3народження,
уродженця м. Дніпропетровська, мешканця
с. Михайлівки Олександрівського району
Кіровоградської області, такого, що судимості не має,
- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3. призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 13 років без конфіскації майна.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3,ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на користь потерпілої ОСОБА_14. 7656 гривень 12 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, та з ОСОБА_3 - 12 000 гривень,ОСОБА_4. - 14 000 гривень, ОСОБА_5. - 4000 гривень на відшкодування моральної шкоди, та на користь держави судові витрати по 251 гривні 8 копійок з кожного.
Вирішено питання про речові докази.
ОСОБА_3,ОСОБА_4. та ОСОБА_5. визнано винними та засуджено за злочини, вчинені ними за таких обставин.
2 листопада 2008 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля мосту через річку Інгул, розташованого на вул. Карла Маркса в м. Кіровограді, діючи за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном напали на неповнолітнього ОСОБА_13., завдавши останньому ударів руками та ногами в обличчя, у голову та по тулубу, від яких останній з прискоренням головою до низу впав з бетонного парапету висотою 1,7 метра на асфальт. Завдавши зновуОСОБА_13не менше ніж по три удари кожний руками і ногами по голові та тулубу, засуджені заволоділи його майном на загальну суму 934 гривень 70 копійок. Своїми діями вони заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
У подальшому ОСОБА_3., ОСОБА_4. таОСОБА_5. з метою приховати вчинений ними злочин вступили між собою у змову на вчинення умисного вбивства потерпілого. Вони перекинули ОСОБА_13., який перебував у безпорадному стані, через металеву огорожу набережної річки Інгул, затягли у воду, та утопили. Смерть ОСОБА_13. настала в результаті утоплення у воді від механічної асфіксії.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, вважаючи, що апеляційний суд у повній мірі не врахував тяжкість вчинених злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких, відсутність у засуджених каяття за вчинене та невизнання ними вини, невідшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди. Указує на те, що в порушення ст. 67 КК України судом було враховано вчинення злочину на ґрунті негативної поведінки як обставину, яка обтяжує покарання.
У касаційних скаргах:
- захисник ОСОБА_9 діючи в інтересах засудженого ОСОБА_3, просить скасувати вирок щодо ОСОБА_3 у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що кваліфікація дій ОСОБА_3 за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України є безпідставною, оскільки висновки суду не відповідають матеріалам справи. Указує на те, що висновки суду ґрунтуються на доказах, що були зібрані незаконним шляхом;
- захисник ОСОБА_14в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить змінити кваліфікацію дій останнього та пом'якшити призначене покарання. Посилається на позитивні характеристики ОСОБА_3;
- засуджений ОСОБА_3. просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, неконкретність пред'явленого обвинувачення. Зазначає, що явку з повинною та показання про свою участь у вчиненні злочину під час досудового слідства він дав у зв'язку із застосуванням до нього незаконних методів слідства;
- захисник ОСОБА_10., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_4., просить скасувати вирок щодо підзахисного у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу - направити на нове розслідування. Вважає, що обвинувачення є неконкретизованим, оскільки не встановлено роль кожного із засуджених у вчиненні вбивства. Указує на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи;
- захисник ОСОБА_11в інтересах засудженогоОСОБА_4., даючи свій аналіз доказам у справі, просить скасувати вирок щодоОСОБА_4. в частині засудження за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України та перекваліфікувати його дії з ч. 4 на ч. 2 ст. 187 КК України і призначити покарання за цим законом. Вважає, що смерть потерпілого настала від утоплення, а не від дій її підзахисного;
- захисник ОСОБА_7., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_4., просить скасувати вирок як незаконний та необґрунтований у зв'язку з порушенням під час досудового слідства вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на нове розслідування. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та застосовування незаконних методів слідства, у зв'язку з чим докази, на яких ґрунтується обвинувачення, є недопустимими;
- засуджений ОСОБА_4. просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на нове розслідування. Посилається на порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, однобічність та неповноту досудового та судового слідства, застосування до нього під час досудового слідства незаконних методів слідства, порушення його права на захист та безпідставне відмовлення у задоволенні клопотання про фіксацію судового процесу. Указує на те, що судом не зазначено, чому він врахував одні докази та відкинув інші;
- захисник ОСОБА_1, діючи в інтересах засудженого ОСОБА_5., даючи свій аналіз доказам у справі, просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на нове розслідування. Посилається на неповноту досудового та судового слідства. Вважає, що обвинувачення є неконкретизованим, оскільки не зазначено механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, не встановлено роль кожного із засуджених у вчиненні вбивства. Зазначає, що висновки суду щодо вчинення розбою та вбивства засудженими за попередньою змовою групою осіб не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що під час досудового слідства було порушено права ОСОБА_5. на захист, оскільки він, як захисник останнього не був присутній під час відтворення обстановки та обставин події, про що свідчить відсутність його підпису в протоколі цієї слідчої дії. Указує, що судом не встановлені всі обставини вчинення вбивства, зокрема обставини утоплення. Звертає увагу на те, що у порушення ст. 334 КПК України у вироку не зазначено мотивів, з яких суд відкинув доводи засудженого та захисника щодо невинуватості його підзахисного;
- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5. просить скасувати вирок апеляційного суду в частині засудження сина за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України у зв'язку з істотним порушення кримінально-процесуального закону, а справу направити на нове розслідування. Доводи скарги аналогічні доводам, викладеним у скарзі захисника ОСОБА_1
- засудженийОСОБА_5. просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на нове розслідування. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на застосування до нього під час досудового слідства незаконним методів слідства та порушення його права на захист, оскільки відтворення обстановки та обставин події проводилося без участі його захисника. Стверджує, що змови між ним, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на вчинення злочинів не було. Вважає, що його дії слід кваліфікувати лише за ч. 2 ст. 187 КК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання та вважав, що касаційні скарги засуджених та захисників задоволенню не підлягають, захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_8, які підтримали свої касаційні скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи подання та скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Винність ОСОБА_3,ОСОБА_4. та ОСОБА_5. у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_13., вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із заподіянням останньому тяжких тілесних ушкоджень, та умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з метою приховати інший злочин, за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, що зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.
Доводи в касаційних скаргах про те, що винність засуджених у вчиненні розбійного нападу та вмисного вбивства ОСОБА_13. не підтверджена зібраними по справі доказами, є безпідставними.
Самі засуджені у судовому засіданні, визнаючи свою вину частково, пояснювали, що під час конфлікту, ініціатором якого був ОСОБА_13, вони завдали потерпілому удари та заволоділи його майном. Із їх показань випливає, що вони відвели останнього до річки, умили водою та залишили там живим у свідомому стані.
Під час досудового слідства ОСОБА_4., ОСОБА_3. і ОСОБА_5. давали показання про те, що вони після побиття потерпілого та заволодіння його майном перенесли його непритомного, перекинули через металеву огорожу на набережній біля річки, а потім ОСОБА_3. іОСОБА_5. затягнули непритомного потерпілого до води та залишили у воді.
Свої показання про обставини та мотиви вбивства потерпілого ОСОБА_13. засуджені підтвердили при відтворені обстановки та обставин події, показавши при цьому місце та обставини, за яких було вчинено злочини.
Ці показання узгоджуються з даними, встановленими під час огляду місця події та які містяться у відповідному протоколі, висновках судово-медичних кримінологічних експертиз, іншими доказами, на яких ґрунтуються висновки суду.
Потерпілі ОСОБА_15 ОСОБА_16. та ОСОБА_17., свідки ОСОБА_19 ОСОБА_18., ОСОБА_20 та ОСОБА_21 пояснювали, що потерпілий був одягнутий у шкіряну куртку чорного кольору, джинси, светр, при ньому був мобільний телефон марки "Соні-Еріксрн" сірого кольору.
Свідок ОСОБА_22., дала показання про те, що чула крик: "віддай телефон" та глухі удару ногами по тілу людини.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_23., який у день вчинення злочину підвозив на автомобілі засуджених від спортивної школи, розташованої неподалік мосту через річку Інгул, у район типографії, і свідківОСОБА_24.,ОСОБА_25. та ОСОБА_26 до яких повернулися засуджені після вчинення злочину, у них була забруднена та мокра одежа. Крім того, останні свідки пояснювали, що із собою у засуджених були викрадені речі.
Факт заволодіння засудженими майном потерпілого підтверджується показаннями свідка ОСОБА_27 про те, що ОСОБА_28. придбав у ОСОБА_3 викрадений мобільний телефон "Соні-Еріксон", свідка ОСОБА_29 про те, що ОСОБА_3., ОСОБА_4. таОСОБА_5. продали йому чорну шкірну куртку.
Згідно з протоколом огляду місця події на відстані 11 метрів від лівого берега та приблизно 40 метрів від бетонної опори виявлено труп ОСОБА_13. та на березі річки Інгул, при подальшому огляді, із правої сторони мосту на бетонному укосі русла речі виявлено речи, що належали потерпілому. У ході додаткового огляду місця події навпроти восьмої секції огорожі мосту через річку Інгул, праворуч, на відстані 20 метрів, на галявині виявлено сліди боротьби.
Із протоколу проведення огляду та вилучення вбачається, що у свідків ОСОБА_30., ОСОБА_31 ОСОБА_32 було вилучено викрадені у ОСОБА_13. відповідно шкіряну куртку, мобільний телефон та радіоприймач.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_13. виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововиливів навколо очей з переходом на спинку носа, перелому кісток носа, крововиливів у м'які тканини верхньої та нижньої губ, перелому верхньої щелепи на рівні альвеолярних відростків між передніми різцями, крововиливів у м'які тканини голови з внутрішньої поверхні, лінійного перелому потиличної кістки справа, крововиливу під м'які мозкові оболонки лівої тім'яної ділянки, забою тканини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Крім того, виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді садни правої кисті на тильній поверхні біля основи 2-5 пальців, крововиливів нижніх кінцівок, крововиливи перервного характеру в центрі поперечної області з переходом у верхні квадранти сідниць.
Указані тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах, про які засуджені розповідали на досудовому слідстві, у тому числі при відтворенні обстановки та обставин події.
Наявність лінійного перелому потиличної кістки, який виник від дії тупого предмета при падінні зі значної висоти з приданим прискоренням на тверду плоску поверхню, крововиливів перервного характеру в центрі поперечної області з переходом у верхні квадранти сідниць, які могли виникнути при волочінні тіла, а також настання смерті внаслідок механічної асфіксії при утопленні підтверджують обґрунтованість висновку суду першої інстанції, що показання засуджених під час досудового слідства про механізм заподіяння тілесних ушкодженьОСОБА_13та його вбивства є достовірними.
Експерт ОСОБА_33 у судовому засіданні підтвердила висновки судово-медичної експертизи та пояснила, що потерпілий на момент утоплення при отриманих тяжких тілесних ушкодженнях знаходився в оглушеному стані, не міг розмовляти, самостійно без сторонньої допомоги пересуватись та вчиняти будь-які активні свідомі дії, у такому стані та при таких тілесних ушкодженнях йому достатньої було зануритись обличчям у воду, щоб втопитися. За її твердженням смерть ОСОБА_13. настала в результаті механічної асфіксії при утопленні.
Заподіяння смерті непритомному потерпілому у зазначеній спосіб, свідчить, що намірОСОБА_4., ОСОБА_3 і ОСОБА_5. було спрямовано саме на умисне позбавлення життя ОСОБА_13.
Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості засуджених у інкримінованих їм злочинах.
Їх дії за ч. 4 ст. 187, пунктами 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.
Із висновку судово-психіатричної експертизи убачається, що засуджені ОСОБА_3., ОСОБА_4. таОСОБА_5. психічними захворюваннями не страждають, на момент вчинення злочину могли усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Покарання засудженим призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, даних про особи винних, та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Судом враховано, що ОСОБА_3., ОСОБА_4. таОСОБА_5. вчинили злочини у неповнолітньому віці, частково відшкодували потерпілим моральну шкоду, характеристики на них за місцем проживання, скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення засуджених. За таких обставин прохання прокурора про необхідність скасування вироку в частині призначення покарання у зв'язку з його м'якістю задоволенню не підлягає. Колегія суддів також вважає, що підстав для пом'якшення покарання немає.
Разом з цим, у порушення ст. 67 КК України (2341-14) , якою визначено вичерпний перелік обставин, які обтяжують покарання, суд врахував вчинення злочину на ґрунті негативної поведінки як обставину, яка обтяжує покарання. У зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, вирок у цій частині підлягає зміні шляхом виключення з нього зазначеної вказівки.
Що стосується доводів у касаційних скаргах про застосування до засуджених незаконних методів слідства під час досудового слідства, то вони були ретельно перевірені судом першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_34засуджені добровільно власноручно написали явки з повинної, які було зафіксовано на відеозапис, скарг від засуджених на дії працівників міліції не надходило.
Дослідивши у судовому засіданні явки з повинноюОСОБА_4., ОСОБА_3 та ОСОБА_5., переглянувши відеозапис цих явок, суд обґрунтовано дійшов до висновку про добровільність явок з повинною.
Інших істотних порушень норм кримінально-процесуального та кримінального закону, що тягли б за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора задовольнити частково, касаційні скарги засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7.,ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11ОСОБА_12. залишити без задоволення.
Вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2008 року щодо ОСОБА_3ОСОБА_4та ОСОБА_5 змінити: виключити вказівку суду про визнання як обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину на ґрунті негативної поведінки.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді: А.І. Редька Г.В. Канигіна О.Т. Кузьменко