Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 5 березня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2008 року щодоОСОБА_1

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 березня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Вінниці, такого, що не має судимості на підставі ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1змінено, на підставі ст. 75 КК України Прокупчука Є.С. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язку, передбаченого п. 3 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1визнано винуватим і засуджено за те, що він 16 листопада 2006 року та 6 грудня 2007 року у м. Вінниці, застосовуючи до малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3. насильство, яке не є небезпечним для їх життя та здоров'я, відкрито заволодів їх майном, спричинивши матеріальну шкоду (відповідно) на суму 1226 грн. та 1000 грн.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу щодо ОСОБА_1скасувати, кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1. покарання тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання та просив ухвалу щодо ОСОБА_1скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, що по суті у касаційному поданні не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Апеляційний суд, змінюючи вирок у частині призначеного ОСОБА_1. покарання та звільняючи його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та пом'якшуючі обставини: позитивну характеристику, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на його утриманні малолітньої дитини.

Покарання ОСОБА_1., на думку колегії суддів, призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, тому доводи касаційного подання прокурора про те, що ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_1. покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним щодо його особи, позбавлені підстав.

Виходячи з наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.