Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14.10.2008 р., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, раніше судимий вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14.05.2004 р. за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік. Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.05.2005 р. ОСОБА_1звільнений від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку

засуджений за ст. 185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1визнаний винним та засуджений за те, що 09.10.1999 р. близько 23 год. 30 хвил., перебуваючи у приміщенні переговорного пункту цеху електрозв'язку № 4 державного підприємства "Укртелеком", яке знаходиться по вул. Шевченка, 29 у с.м.т. Великий Березний таємно викрав таксофон "Телекарт-101" вартістю 1350 грн. 75 коп., чим спричинив матеріальну шкоду вказаному підприємству на зазначену суму.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Закарпатської області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості засудження ОСОБА_1, порушує питання про скасування постановленого по справі вироку у частині призначеного засудженому покарання, вважаючи, що воно призначено з порушенням вимог закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання частково, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення частково.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону.

Як видно із вироку, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд зробив на підставі показань самого засудженого, інших доказах, яким дана належна оцінка, що не оспорюється прокурором у касаційному поданні.

Проте вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2005 року звільнений від призначеного покарання за вироком цього ж суду від 14 травня 2004 року у зв'язку із закінченням іспитового строку і дана постанова ніким не скасована.

За таких обставин суд, призначаючи покарання, не вправі був застосовувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Оскільки суд неправильно застосував кримінальний закон, вирок підлягає зміні, а застосування до ОСОБА_1 положень ч. 4 ст. 70 КК України і призначення йому покарання за сукупністю злочинів виключенню.

На думку колегії суддів, до ОСОБА_1 за злочин, вчинений 9 жовтня 1999 року не може бути застосовано положення ст. 49 КК України про давність притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, до явки з повинною 26 вересня 2008 року засудженого (а.с. 52) даний злочин не був розкритий, тому в цьому випадку застосовуються вимоги п. 2 ст. 49 КК України про зупинення перебігу строків давності до дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити частково.

Вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити із резолютивної частини вироку вказівку суду про застосування до ОСОБА_1 ст. 70 п. 4 КК України та призначення йому покарання за сукупністю злочинів.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 185 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням і іспитовим строком 1рік.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язати повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

В решті вирок щодо ОСОБА_1 залишити без змін.