Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

захисника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 3 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 18 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного м.Києва від 8 серпня 2008 року,

постановою заступника начальника ГУ БКОЗ Служби безпеки України від 27 травня 2008 року порушено кримінальну справу за фактом заволодіння майном Державної акціонерної компанії "Хліб України" в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого службовими особами і представниками ТОВ "Грейнфілд-А" та вказаної державної компанії, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 18 липня 2008 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 і вказану постанову заступника начальника ГУ БКОЗ Служби безпеки України від 27 травня 2008 року про порушення кримінальної справи скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 08 серпня 2008 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вказаних судових рішень через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що суд при прийнятті рішення залишив поза увагою матеріали дослідчої перевірки, які свідчать про наявність в діях службових осіб і представників ТОВ "Грейнфілд-А" та Державної акціонерної компанії "Хліб України" ознак злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Зазначає, що кримінальну справу було обґрунтовано порушено за фактом, а не щодо особи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Гладкого О.Є., який підтримав касаційне подання, захисника ОСОБА_1, який заперечував проти його задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.94 КПК України (1001-05) , підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Із змісту зазначеного закону убачається, що на цій стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину і закон не вимагає надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

У ст. 236-8 КПК України, якою передбачено порядок розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи, також зазначено, що при розгляді скарги на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Ці вимоги закону суд не виконав. При вирішенні питання про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, суд у постанові зазначив, що в матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочинних діянь службовими особами ТОВ "Грейнфілд-А" відсутні будь-які письмові документи за інвестиційними угодами, які б свідчили про наявність злочинного наміру щодо незаконного відчуження майна Державної акціонерної компанії "Хліб України" в особливо великих розмірах, а з наданих суду матеріалів видно, що сторонами за правочинами вирішується питання а порядку цивільно-господарського законодавства, що регулює ці правовідносини.

Таким чином, суд при вирішенні питання наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи, вважає встановленими такі обставини, які, відповідно до ст. 64 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальній справі і можуть бути встановлені лише при проведенні досудового слідства, в умовах визначеної законом кримінально-процесуальної процедури після порушення кримінальної справи.

Так само, лише після порушення кримінальної справи, відповідно до ст. 65 КПК України, під час проведення слідчих дій можуть бути встановленні докази по справі.

Порушення зазначених вимог кримінально-процесуального закону, допущенні місцевим судом, не були усунуті під час апеляційного розгляду справи, а доводи апеляції прокурора не були спростовані. Вважаючи рішення місцевого суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи законним, апеляційний суд припустився аналогічної помилки і послався на ті ж обставини, що й місцевий суд.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, а тому постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 18 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 серпня 2008 року щодо службових осіб і представників ТОВ "Грейнфілд-А" та Державної акціонерної компанії "Хліб України" скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд.