Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Кіровського районного суду м.Донецька від 26 червня 2008 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком ОСОБА_1,

1962 року народження, раніше неодноразово судиму,

засуджено за ч.3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки 6 місяців з покладенням певних обов'язків.

Постановлено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, виконувати самостійно.

По справі вирішено долю речових доказів.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 засуджена за те, що в період з 27 липня 2005 року до 1 квітня 2006 року, здійснюючи торгівлю цінними паперами, і отримавши дохід в сумі 2526000 грн., умисно, шляхом приховування об'єкту оподаткування, ухилилася від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету передбаченого законом податку на дохід фізичних осіб в сумі 328380 грн., тобто у великому розмірі.

Крім того, в період з 1 квітня 2005 року до 1 квітня 2006 року ОСОБА_1, здійснюючи торгівлю цінними паперами, і отримавши дохід в сумі 9998000 грн., умисно, шляхом приховування об'єкту оподаткування, ухилилася від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету передбаченого законом податку на дохід фізичних осіб в сумі 1299740 грн., тобто в особливо великому розмірі.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та неправильне застосування кримінального закону, а саме необґрунтоване звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Парусова А.М., який просив частково задовольнити касаційне подання та перекваліфікувати дії засудженої на ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню, а вирок підлягає скасуванню з направленням справи на нове розслідування в порядку ст. 395 КПК України.

Згідно ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановлюється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину буде доведена.

В даній справі ці вимоги закону порушені.

За змістом ст. 212 КК України відповідальність за ухилення від сплати податків настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року платниками податку є фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які отримують доходи (з джерелом їх походження з території України та іноземні доходи), отже, доход, з якого належить сплатити податок, має бути реально отриманий винною особою.

Однак, з показань ОСОБА_1 в судовому засіданні, які були визнані судом такими, що відповідають дійсності, видно, що вона насправді на прохання особи на ім'я Олександр підписувала документи, які стосувалися купівлі-продажу цінних паперів, однак, всі гроші за укладену угоду отримала названа особа. Коли пізніше засуджена дізналася про необхідність сплатити податок за укладену угоду, то не змогла розшукати Олександра, а, крім того, не мала документів на підтвердження укладення угоди з цінними паперами.

Виходячи з цих показань засудженої та матеріалів справи, які свідчать про її соціальне і матеріальне становище, є сумнівним висновок суду про отримання ОСОБА_1 доходу в розмірах, встановлених вироком.

Таким чином, в даній справі необхідно було встановити особу, яка дійсно отримала дохід від торгівлі цінними паперами та зобов'язана була сплатити податок.

За таких обставин зазначений вирок не можна визнати законним і обґрунтованим, тому він підлягає скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого необхідно усунути вище зазначені недоліки.

У зв'язку з незаконністю вироку із названих підстав доводи касаційного подання про необхідність його скасування внаслідок м'якості призначеного засудженій покарання не можна визнати переконливими.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Кіровського районного суду м.Донецька від 26 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.