Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 3 липня 2008 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судиму,

засуджено:

- за ч.1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком 1 рік;

- за ч.3 ст. 191 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком 3 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 2 роки та передбачені ст. 76 КК України обов`язки.

Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь Херсонського державного підприємства Біологічна фабрика 13 030 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, працюючи головним бухгалтером Херсонського державного підприємства Біологічна фабрика, являючись посадовою особою, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, з 18 січня по 24 травня 2006 року, вчинила службове підроблення та заволоділа коштами підприємства на загальну суму 13 030 грн.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону. Стверджує, що суд, всупереч вимогам ст. 77 КК України, звільнив ОСОБА_1 з випробуванням як від основного так і від додаткового покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів та кваліфікацію її дій за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 191 КК України є вірними і в поданні прокурора не оспорюються.

Згідно з положенням ч.1 ст. 75 КК України, з випробуванням звільняються засуджені особи лише від відбування певних видів основного покарання, а призначені при цьому додаткові покарання (ст. 77 КК України) підлягають реальному виконанню, про що суд має зазначити у резолютивній частині вироку.

Такі роз`яснення містяться і в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року"Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) .

Місцевий суд при постановлені вироку щодо ОСОБА_1 звільнив засуджену з випробуванням на підставі ст. 75 КК України як від основного так і від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язанні з матеріальною відповідальністю строком 3 роки, що не грунтується на вимогах закону.

За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

При новому судовому розгляді справи місцевому суду необхідно усунути зазначені порушення закону та постановити щодо ОСОБА_1 обгрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 3 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.