Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 серпня 2008 року,

3.07.2008р. ОСОБА_1 звернувся до Любашівського районного суду Одеської області зі скаргою на постанову прокурора Одеської області від 24.06.2008р. про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 367 КК України щодо нього по факту службової недбалості. Любашівським районним судом Одеської області зазначена скарга направлена за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, по якій 22.07.2008р. було відкрито провадження.

16.07.2008р.ОСОБА_2. звернувся до Приморського районного суду м.Одеси зі скаргою на постанову прокурора Одеської області від 24.06.2008р. про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 364 КК України щодо нього по факту зловживання службовим становищем.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2008 року скаргОСОБА_1 залишено без задоволення, а скаргу ОСОБА_2задоволено. Зазначену постанову прокурора щодо ОСОБА_2скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо нього по факту зловживання службовим становищем.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 серпня 2008 року апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишена без задоволення, а апеляція ОСОБА_1. задоволена. Постанова суду в частині скасування постанови прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2за ч.2 ст. 364 КК України і про відмову в порушенні кримінальної справи - залишена без зміни, а в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1. постанова суду скасована, і скарга ОСОБА_1. задоволена. Постанова прокурора Одеської області від 24.06.2008р. про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 367 КК України щодо ОСОБА_1. скасована і відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо нього по факту службової недбалості.

У касаційному поданні, як видно з його змісту, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, просить постанову суду і ухвалу апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що ОСОБА_2. допустив зловживання своїм службовим становищем, а ОСОБА_1 допустив службову недбалість, а тому вважає, що судові рішення про відмову в порушення кримінальної справи щодо них є необґрунтованими.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою прокурора Одеської області від 24.06.2008р. порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 367 КК України щодо колишнього голови Любашівської районної адміністрації ОСОБА_1. та за ч.2 ст. 364 КК України щодо колишнього спеціаліста Любашівського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_2, на підставі матеріалів перевірки по факту порушення чинного земельного законодавства службовими особами Любашівської районної державної адміністрації при видачі сертифікатів на право на земельну ділянку.

Скасовуючи названу постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, суд послався на те, що при порушенні справи в прокурора не було достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Суд зазначив, щоОСОБА_2. фактично здійснював лише технічні дії, підпорядковуючись розпорядженню ОСОБА_1. Тому, вважає, що у прокурора при порушенні кримінальної справи не було даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2ознак злочину.

Разом з тим, переглядаючи постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ч.2 ст. 367 КК України суд дійшов висновку, що її порушено обґрунтовано з дотриманням вимог ст.ст. 94, 95, 97, 98 КК України.

Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення за апеляцією прокурора та скаргою ОСОБА_1. залишив постанову суду в частині скасування постанови про порушення справи щодо ОСОБА_2без зміни, а постанову суду в частині залишення без задоволення скарги ОСОБА_1. скасував і відмовив в порушенні справи щодо нього.

Відмовляючи в задоволенні апеляції прокурора та задовольняючи скаргОСОБА_1, суд апеляційної інстанції послався на те, що прокурор при порушенні кримінальної справи повинен був встановити наявність в діях ОСОБА_2ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а в діях ОСОБА_1. ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні дані про те, чи входило в обв'язки ОСОБА_1. вирішення питання видачі земельних сертифікатів, і що прокурор передчасно дійшов висновку про спричинення діями ОСОБА_2 і ОСОБА_1. істотної шкоди. При порушенні кримінальної справи ним не були дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України.

Проте, з такими висновками суду першої і апеляційної інстанцій погодитись не можна.

Відповідно до ч.15 ст.- 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України, одним із приводів для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором, слідчим, органом дізнання ознак злочину, а підставою - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Стаття 382 КПК України, якою повинен керуватись апеляційний суд при перевірці судових рішень, передбачених ст. 347 КПК України, в тому числі й постанов судді, винесених в порядку, передбаченому статтями ст.- 236-8 КПК України, не містить положень і не наділяє апеляційний суд правом розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте, суд першої і апеляційної інстанцій в порушення вимог закону при перевірці достовірності підстав до порушення кримінальної справи стали перевіряти докази про наявність чи відсутність в діях особи ознак складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) .

Крім того, апеляційний суд скасувавши постанову суду першої інстанції по скарзі ОСОБА_1., перевищив свої повноваження і розглянув скаргу останнього по суті, скасувавши постанову прокурора про порушення кримінальної справи та відмовив в порушенні кримінальної справи.

Відповідно до ст.- 236-8 КПК України розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи віднесено до компетенції місцевого суду. З урахуванням специфіки розгляду таких скарг і їх строків, така скарга не може розглядатися апеляційним судом як судом першої інстанції.

Тому колегія суддів вважає, що постанова суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді матеріалів справи, суду необхідно дотриматися вимог ст.- 236-8 КПК України, перевірити належним чином достовірність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, не вдаючись в оцінку доказів, доводи подання прокурора, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 серпня 2008 року за скаргами ОСОБА_1. і ОСОБА_2скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.