Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 ухвалу апеляційного суду щодо неї,

вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 22 січня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, несудиму,

засуджено за ч. 2 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 03 квітня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона у грудні 2003 року за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, продала в республіку Турцію громадянку України ОСОБА_2 з метою подальшої сексуальної експлуатації.

У січні 2004 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та зазначеною особою продала в Турцію громадянок України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою подальшої сексуальної експлуатації, за що вона спільно з ОСОБА_3 отримала від невстановленої слідством особи 2100 доларів США.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 посилається на те, що апеляційним судом порушено її право на захист, оскільки справу розглянуто без її та захисника участі, крім того зазначає, що суд першої інстанції не повідомив її про дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка просила відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 КПК України, засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" (v0001700-06) , відповідно до

ч. 2 ст. 358 КПК України у разі порушення в апеляції питання про погіршення становища засудженого, то він підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд. Розгляд справи в апеляційному порядку за відсутності засудженого у такому випадку не допускається. У разі неявки його в судове засідання апеляційний суд має відкласти розгляд справи і вжити заходів, передбачених ст. 288 КПК України.

Матеріалами справи встановлено, що апеляційний суд ці вимоги закону належним чином не виконав і розглянув справу за апеляцією захисника ОСОБА_7 та апеляцією прокурора, в якій порушувалося питання про скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 у зв'язку з м'якістю призначеного їй покарання, без участі засудженої ОСОБА_1, чим порушив її право на захист, що відповідно до ч. 2 ст. 370 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги засудженої щодо незаконності ухвали апеляційного суду, в зв'язку з чим ця ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи належить усунути вказаний недолік, перевірити інші доводи апеляції захисника засудженої ОСОБА_1 і постановити законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суду.